Антирейтинг університетів 2025: список вишів-аутсайдерів за кількістю заяв

На тлі активної вступної кампанії 2025 року з'явився антирейтинг вишів, які залишились, по суті, поза увагою абітурієнтів. Йдеться не про низьку популярність — деякі заклади отримали лише по одній заяві. Один студент. Одна спроба. І жодного конкурсу.

Таку статистику оприлюднили на сайті Єдиної державної бази з питань освіти, і, скажемо прямо, виглядає вона не надто оптимістично.

Серед лідерів цього умовного "антирейтингу":

• Приватний виш "Медико-Природничий Університет" у Миколаївській області
• "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" (також Миколаївщина)
• Херсонський інститут Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова
• Івано-Франківський підрозділ Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна"

До кожного з них — лише одна заява. Це не помилка в базі. Це цифра, яка говорить сама за себе.

Дещо вища активність, але все одно дуже низька — у філії "Академія бізнесу та інновацій" (входить до складу Європейського університету) у Києві. Тут нарахували... дві заявки. Не густо.

Ще трохи більше — три заяви — отримали:

• Криворізький фаховий коледж Київського авіаційного інституту
• Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва (приватний)

А тепер контраст: лідери вступної кампанії

У десятках інших університетів — ажіотаж. Лідери рейтингу отримують десятки тисяч заяв.

Найбільше — Львівський національний університет ім. Івана Франка. Тут зареєстровано понад 20 тисяч заяв, а середній конкурсний бал — 155,2.

На другій позиції — "Львівська політехніка", з понад 18 тисячами заяв і балом 150,8.

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка посідає третю сходинку — 17 тисяч заявників, середній бал 156,9.

Очевидно, абітурієнти обирають стабільність і перевірений роками рівень освіти.

Окремо про результати НМТ: різний рівень підготовки в регіонах

Цікава динаміка спостерігається і у підсумках Національного мультипредметного тесту (НМТ). Якщо конкретно про українську мову, то найсильніше себе показали учні зі столиці — 41,77% вступників у Києві набрали понад 150 балів. Львівська область зовсім поруч — 41,32%. А третє місце за Волинню — 33,67%.

Але є й слабкі ланки. У Миколаївській області поріг у 150 балів подолали лише 26,58% учасників. Закарпаття майже на тому ж рівні — 26,83%.

Тож маємо картину: рівень підготовки вступників у регіонах різний. І, схоже, він має прямий зв'язок із вибором навчального закладу.

Маркер системної проблеми освіти

Низька зацікавленість у певних вишах — це не лише про рейтинги. Це маркер системної проблеми, яку варто розглядати не лише через призму цифр, а й через якість освітніх програм, рівень викладацького складу та актуальність спеціальностей. Адже попит і репутація у сфері освіти будуються не рекламою, а результатами.