Україна близька до власної балістичної ракети: Шмигаль підтвердив завершення розробки

У сучасній війні питання дальності, точності та незалежності — ключове. Україна, з огляду на загрози з боку держави-агресора, дедалі рішучіше працює над власним озброєнням. І створення балістичних ракет уже не звучить як фантастика — радше як стратегічна необхідність. Тим паче, коли мова йде про зміну правил гри у регіоні.

Проєкт, який рухається без зайвого шуму

30 липня міністр оборони України Денис Шмигаль коротко, але показово прокоментував розробку вітчизняної балістики. Він підтвердив: роботи ведуться активно, і країна вже майже на фініші цього процесу. Подробиць небагато, і це логічно — військові проєкти такого рівня рідко супроводжуються відкритими звітами. Але важлива сама фраза, що "Україна близька до реалізації". Це значить, що технічна база вже сформована, або принаймні — ключові вузли вже працюють.

Журналіст поставив пряме запитання — коли, мовляв, ці ракети покажуть себе у справі. Але відповідь Шмигаля була стриманою: мовляв, не все можна озвучувати публічно, хоча вектор розвитку — очевидний.

Балістика — це не просто про ракети

Щоб зрозуміти важливість цієї теми, варто трохи розкласти поняття по поличках. Балістичні ракети — це ті, що можуть летіти на сотні або й тисячі кілометрів, з великою швидкістю та потужністю. Їх складніше перехопити, ніж звичайні дрони чи навіть крилаті ракети. І головне — це зброя, яка дозволяє не просто захищатись, а відповідати.

Іншими словами, якщо сьогодні Україна в основному перехоплює, то з власною балістикою з’явиться можливість діяти на випередження. Не просто реагувати, а впливати на події. Тобто не бути лише мішенню.

Що вже було відомо раніше: натяки і заяви

Ще навесні президент Володимир Зеленський згадував про те, що Україна планує створити ракетні комплекси, здатні вражати цілі далеко за межами лінії фронту. Конкретних назв чи моделей не прозвучало, але джерела в уряді говорили про проєкти типу "Грім" та "Сапсан", які ще кілька років тому вважались "замороженими".

Крім того, у 2023 році були повідомлення про тестування нової ракети, яка могла долати понад 700 км. Це вже серйозна відстань, і якщо система навігації буде точною, такі засоби цілком можуть замінити дорогі західні аналоги.

Навіщо це Україні: три головні причини

• Незалежність від поставок Коли країна розраховує лише на союзників — це завжди ризик. Створення власної ракети — це сигнал: ми готові не лише просити, а й самі розв'язувати завдання оборони.
• Можливість стримування Якщо ворог знає, що у відповідь може прилетіти в тил — це стримує краще за будь-які переговори.
• Експортний потенціал Зброя — це також ринок. У майбутньому українські розробки можуть зацікавити інших партнерів, особливо якщо покажуть результат на полі бою.

А як щодо технологій

Цікаво, що навіть у найважчі роки війни в Україні залишались науково-конструкторські кадри, здатні створювати серйозну техніку. Наприклад, у Дніпрі та Києві працюють КБ, які ще з радянських часів мають досвід у ракетобудуванні. Додайте до цього нові підрядники, які працюють у приватному секторі — і картина стає більш обнадійливою.

Також важливо розуміти, що сучасна ракета — це не лише корпус і паливо. Це ще й:

• електроніка,
• системи наведення,
• програмне забезпечення,
• стійкість до радіоелектронної боротьби.

Усе це вимагає глибокої синергії військових, інженерів, ІТ-фахівців. І схоже, що така синергія в Україні нарешті почала працювати на повну.

Що зміниться, коли ракети з’являться на озброєнні

Якщо в найближчий рік українська армія отримає хоча б кілька оперативно-тактичних комплексів із дальністю понад 500 км, це означатиме новий рівень конфлікту. Не лише оборона, а й стратегічна перевага. Такі ракети можуть бути спрямовані, наприклад, по об’єктах логістики або аеродромах далеко в тилу противника.

Це також означає, що зросте роль українського оборонного ВПК у геополітичній грі. І це вже не просто новини з фронту — це рівень стратегічного планування.

Стратегічна необхідність та довіра до власних сил

Україна входить у фазу, коли оборонна незалежність — не мрія, а конкретна мета. І балістична ракета — це не тільки техніка. Це — довіра до своїх сил, до наукової думки, до здатності будувати майбутнє навіть у найтемніші часи. Це крок до того, щоб Україна стала не просто об'єктом допомоги, а повноцінним гравцем на світовій арені безпеки.