Україна б'є цінові рекорди: електроенергія дорожча, ніж у ЄС

Україна останнім часом дедалі частіше з’являється у зведеннях європейських енергетичних ринків — і, на жаль, не через рекордно дешевий струм. Навпаки, на початку серпня ми сім разів ставали лідерами за ціною електроенергії серед усіх країн ЄС, і це не просто цифри на папері — це реальність, яка впливає на промисловість і гаманці споживачів.

Україна — лідер за ціною на електрику

Останніми тижнями Україна знову "засвітилася" у європейських енергетичних зведеннях. І не через дешевий струм — навпаки. На початку серпня ми вже сім разів опинялися на самому верху цінового рейтингу серед країн ЄС. І, якщо чесно, звучить це не як досягнення, а як дзвіночок.

10 серпня середньодобова вартість електроенергії базового навантаження на нашому ринку "на добу наперед" сягнула 5 337,84 грн за МВт·год. Для порівняння, у Швеції того ж дня цей показник був 338,04 грн. Це як купити буханець хліба за 60 гривень, коли у сусіда через дорогу він коштує 4.

І це не просто разовий стрибок. З кінця липня і до 10 серпня ми 11 разів були на першому місці серед європейських країн за вартістю струму. Ну, принаймні, у "лідерів" компанія стабільна — італійці, греки, а тепер і ми.

Причини високих цін

Як пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець, головний фактор — монопольне становище "Енергоатома". Він виробляє понад половину всієї нашої електрики. Коли ринок фактично залежить від одного гравця, то будь-які зміни чи обмеження швидко відбиваються на цінах. Другий момент — обмежений імпорт. Простими словами, ми не можемо в будь-який момент докупити дешевший струм у сусідів, навіть якщо у нас ціна вже "захмарна".

До речі, цікаво глянути на контраст. У багатьох країнах ЄС, навіть коли спека чи брак вітру зупиняє вітряки, ціна на РДН рідко перевищує 200–250 євро за МВт·год. А в нас уже кілька разів була близько 130–140 євро у перерахунку, і це при зовсім іншому рівні доходів населення.

Наслідки для економіки та споживачів

Що це означає для простих людей? Ціни на електрику на РДН напряму впливають на промисловість — а значить, і на ціну товарів у магазині, і на комунальні платіжки. Бізнес або буде економити, зменшуючи виробництво, або підніматиме ціну кінцевого продукту. І те, й інше нам не на руку.

Тож, хоч як би це не звучало, але наші "рекорди" на енергетичному ринку — не те, чим хочеться пишатися. Якщо не з’явиться реальної конкуренції й гнучкішої системи імпорту, можемо отримати ситуацію, коли високі ціни стануть новою нормою. А тоді вже питання буде не про рейтинги, а про виживання економіки.