Робота та навчання для 45+: в Україні готують нові програми для старшого покоління

До 2040 року в Україні планують збудувати суспільство, де вік не стане на заваді ані роботі, ані новим можливостям для розвитку. Мова йде не лише про пенсію чи догляд, а про зовсім інший підхід – підтримку, навчання та сучасні сервіси для тих, кому за 45. Про такі кроки повідомило Міністерство соціальної політики.

Зараз у світі все більше говорять про "активне довголіття". Ідея проста: людина може бути повноцінним учасником життя незалежно від року народження. В Україні ця тема нарешті виходить на рівень державної стратегії.

Безбар’єрність як нова норма

Ще кілька років тому спільні команди, де працюють і 25-річні, і 55-річні, здавалися винятком. Сьогодні ж це поступово стає правилом. У суспільстві з’являється розуміння: зрілий вік — це не обмеження, а ресурс, який можна використати.

Саме на цій ідеї будується політика Мінсоцполітики та його партнерів. Мова не лише про формальні документи, а й про зміну ставлення: від звички відкладати людину "на другий план" після певного віку — до поваги та інтеграції.

Що пропонують

Міністерство окреслило кілька напрямів, які можуть змінити картину вже найближчими роками:

• розробка концепції безбар’єрності у сфері праці, щоб старші люди не відчували дискримінації;
• створення дружніх до віку цифрових сервісів та онлайн-платформ, де навчання або доступ до послуг не вимагатиме "молодіжних" навичок;
• освітні та адаптаційні програми для тих, кому 45+, щоб вони могли перекваліфікуватися чи отримати нові знання;
• розвиток системи догляду, що дозволить жінкам у зрілому віці не залишати роботу через необхідність опікуватися родичами.

По суті, це спроба зробити суспільство таким, де не важливо, скільки тобі років — важливо, чи ти маєш бажання й сили розвиватися.

Погляд у майбутнє

Якщо глянути на цифри, стає зрозуміло: в Україні, як і в Європі, кількість людей старшого віку зростає. Це природний демографічний процес. І тут є два варіанти: або прийняти пасивність і витрачати ресурси лише на пенсійні виплати, або зробити ставку на активність і включення. Українська стратегія націлена саме на другий шлях.

До речі, світовий досвід доводить: ті країни, які змогли інтегрувати людей старшого віку в економіку та соціальне життя, отримали від цього лише плюси. Наприклад, у Німеччині та Японії працюючі люди 60+ є нормою. Вони не тільки продовжують заробляти, а й передають знання молодшим.

Чому це важливо

Розвиток інфраструктури догляду має ще одну сторону. Це підтримка жінок, які традиційно несуть більшість обов’язків щодо догляду за літніми батьками чи дітьми. Якщо буде вибудована система допомоги, вони зможуть залишатися активними у професійному житті навіть у зрілому віці.

Тут йдеться не лише про економіку. Насправді це ще й про гідність. Людина має відчувати, що її вік — це досвід і авторитет, а не "зайвий баласт".