Незаконний перетин кордону: які наслідки чекають на чоловіків, що виїхали під час воєнного стану

Воєнний стан в Україні змінив багато речей у повсякденному житті. Зокрема, питання виїзду за кордон для чоловіків стало надзвичайно чутливим і водночас контрольованим. Попри чіткі правила, дехто намагається обійти закон і залишити країну нелегально. Така спроба має свої наслідки – від штрафів до кримінальної відповідальності, якщо йдеться про супутні правопорушення.

Незаконний перетин та адміністративна відповідальність

Незаконний перетин — це не лише про "перейшов не там". Це будь-яке порушення правил: від підробленої довідки до намагання домовитись "на місці". Словом, усе, що не передбачене законом.

А тепер до конкретики. За ст. 204-1 КУпАП передбачено: або штраф від 3 400 до 8 500 гривень, або адмінарешт до 15 діб. Може бути ще конфіскація того, що використовувалося — наприклад, автомобіля. Досить неприємно, погодьтеся. І навіть якщо чоловік виїхав, а потім передумав і хоче повернутися — стаття все одно діє. Поліція складе протокол, прикордонники зафіксують.

Картина така: зловили десь у горах чи лісі — везуть до застави чи у відділок, оформлюють. І вже потім справа йде до суду.

Нюанси кримінальної відповідальності

Тут важливий нюанс: кримінальної відповідальності саме за незаконний перетин немає. Тобто, тільки адмінка. Але ж це рідко буває "чисто". Дуже часто поруч ідуть інші статті Кримінального кодексу. Наприклад:

• підробка документів (ст. 358). Це коли роблять липові довідки від лікарів.
• хабар прикордоннику (ст. 369). І це вже зовсім інший рівень — штраф до 68 000 або кілька років за ґратами.
• ухилення від мобілізації (ст. 336). Тут покарання суворе: від 2 до 5 років.
• і організація переправлення інших (ст. 332). Це вже тюремний термін — 3–5 років.

Варто пам’ятати і про строки. Притягнути можуть упродовж трьох місяців після того, як вас "зловили", але не пізніше року з моменту порушення. Тобто якщо історія стара, а ніхто не зафіксував — шанс уникнути відповідальності все ж є. Хоча розраховувати на це — ризиковано.

Є і випадки, коли суд може пом’якшити вирок. Наприклад, якщо людина сама повернулась, або заявила про готовність служити у ЗСУ. Або допомогла викрити тих, хто організовує такі втечі.