Прощавай, ПТУ: Верховна Рада ухвалила новий закон про професійну освіту

В Україні закривається ціла епоха. Понад три десятиліття ми жили за старим законом про профтехосвіту, а тепер депутати натиснули кнопку "оновити". 21 серпня Верховна Рада ухвалила новий закон, який повністю змінює правила гри для училищ, коледжів і всіх, хто тільки думає про робітничу професію. Документ носить номер 13107-д, і, як каже голова парламентського комітету з питань освіти Сергій Бабак, це справді переломний момент.

Прощавай, ПТУ

Тепер на карті України не буде звичних ПТУ, бурс чи профучилищ. Замість них створять професійні та військові коледжі, а також Центри професійної досконалості. Сама назва звучить так, ніби це щось зовсім інше, більш сучасне і заточене під потреби часу. За словами Бабака, стару систему вирішили перезапустити повністю, без "латання дірок".

Освіту умовно розділили на два напрями:

• Перший стартує одразу після 9 класу. Учні матимуть 3–4 роки на здобуття професії та одночасну підготовку до виходу на ринок праці.
• Другий варіант більше підходить для дорослих. Наприклад, для тих, хто вже має повну середню освіту або хоче перекваліфікуватися. Окрема увага — ветеранам, яким потрібна нова професія чи підвищення кваліфікації.

Раніше треба було кілька років "відсидіти" в закладі, аби отримати диплом. Тепер усе буде гнучкіше: можна пройти короткі курси, скласти практичний чи теоретичний іспит у кваліфікаційному центрі — і отримати документ, який визнаватимуть і держава, і роботодавці. Для багатьох це означає можливість швидко змінити сферу діяльності.

Більше свободи та впливу

Закон відкриває двері бізнесу до формування навчальних програм. Тобто роботодавці реально впливатимуть на те, що вивчатимуть студенти коледжів та ліцеїв. Це має зменшити розрив між навчанням і потребами ринку.

Україна намагається збудувати систему освіти, яка не тягнеться позаду ринку праці, а йде з ним поруч. Це непросто, але інакше ніяк. Усе залежатиме від того, наскільки держава, бізнес і самі навчальні заклади зможуть рухатися в одному напрямку. Бо від цього виграють усі — і студенти, і роботодавці, і країна загалом.