Небезпечні ініціативи рф: чому "мовне питання" — це загроза для України

Україна знову стикається з черговою спробою Росії натиснути на "мовне питання". Для Кремля це традиційна карта — не лише про слова чи граматику, а про саму ідентичність. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська переконана: жодного білінгвізму у переговорах бути не може, бо це фактично "початок кінця".

Мова як зброя

За словами Івановської, погодитися на двомовність означає зробити крок назад у часи колоніальної залежності. Тоді українська мова існувала лише на кухні чи в селі, а в публічному просторі — від армії до університетів — панувала російська. Це вже проходили: ярлики на кшталт "селюцька", "неконкурентна" чи "недержавна". І все це під соусом "компромісу".

Якщо ми здамося зараз, українська знову ризикує стати тінню в рідному домі. Це не просто мовне питання — це питання гідності, — наголосила вона.

Старі методи Кремля

Росія традиційно б'є у три точки: мова, віра, культура. Це її інструменти впливу. Бо саме так легше розхитати суспільство зсередини, створити відчуття розколу. Тут мова — лише верхівка айсберга. Насправді йдеться про спробу підірвати саму державність.

Цікаво, що подібні методи Москва використовувала й у інших країнах, де жила російськомовна громада. Від Балтії до Кавказу.

Конституційна лінія

Омбудсменка підкреслила: стаття 10 Конституції, яка закріплює українську як єдину державну мову, — недоторканна. Це "червона лінія". Переступити її означає відмовитися від фундаменту, на якому тримається нація.

Мова не може бути предметом торгу. Як і віра. Це душа. А душею не торгують. Тим більше з тими, хто прийшов її знищити, — сказала Івановська.

Білінгвізм: поняття і реальність

Для довідки. Білінгвізм або двомовність — це коли людина однаково вільно володіє двома мовами. У деяких країнах це виглядає нормально: наприклад, у Швейцарії чи Канаді. Але в Україні ситуація інша, бо для нас мовне питання історично було частиною боротьби за незалежність. Тому "нейтральний" білінгвізм перетворюється на інструмент тиску.

Душа нації

Тут важливо розуміти: мова — не лише засіб спілкування. Це код культури, історії, навіть пам’яті. Вона зшиває країну так, як не зробить жоден економічний договір. Тому поступитися мовою — означає віддати частину себе. І саме цього Росія добивається десятиліттями.

У підсумку, слова Івановської звучать як попередження: поступок бути не може. Бо мова — це наш кордон, який не менш важливий, ніж географічний. Якщо дозволити його стерти, то й сама держава стане під питання.