Телемарафон у кризі довіри: що показало нове опитування

За останні роки українці все менше покладаються на традиційні медіа. Телемарафон "Єдині новини", який на старті війни був символом спільності й централізованої інформації, тепер втрачає свої позиції. Соціологічна група "Рейтинг" зафіксувала: він став лідером за рівнем недовіри серед усіх джерел інформації.

Телемарафон і його глядач

39% опитаних прямо сказали, що не довіряють телемарафону. Ще 9% висловили обережне "скоріше не довіряю". І тільки 18% готові довіряти повністю чи частково.

Основна його аудиторія — це старші люди у селах, менш заможні та ті, хто не має вищої освіти. Але навіть там довіра тріщить. Парадокс: телебачення досі залишається для них головним джерелом інформації, та впевненості в словах із екрана все менше.

Telegram та YouTube виходять уперед

Найоперативніші новини українці отримують тепер з Telegram. 40% заходять у канали щодня, ще 12% — кілька разів на тиждень.

Далі за популярністю — YouTube із його новинними відео (32%), Facebook (28%), телемарафон і Viber-чати (по 25%).

Газети ж давно відійшли на маргінес: 84% взагалі не використовують друковану пресу, щоб дізнаватися новини.

Хто і де читає новини

Кожна платформа має свій "портрет" аудиторії:

• Telegram більше цінують кияни, мешканці обласних центрів і Сходу, молодші люди та ті, хто має вищу освіту.
• TikTok, навпаки, популярний серед менш заможних, молодших і з нижчим рівнем освіти.
• Instagram тягне до себе освічену й забезпечену молодь, тоді як Facebook тримається у селах і середнього віку.
• YouTube вибирають ті, хто має гроші й освіту.
• Телебачення і телемарафон переважно залишаються в сільській аудиторії та серед старшого покоління.

Довіра до платформ і "старих" медіа

У рейтингу довіри лідирують Telegram (29%) і YouTube (24%). Решта традиційних джерел показують мінуси. Найгірші показники — у газет і журналів, TikTok, а також у радіо й телеканалів поза телемарафоном.

Цікаво, що міжнародні та регіональні онлайн-медіа ще зберігають відносний кредит довіри, але навіть він нижчий, ніж кілька років тому.

Як українці перевіряють інформацію

Опитування показало: 38% взагалі не перевіряють новини на достовірність. Лише 18% роблять це постійно.

Типові методи перевірки виглядають так:

• покластися на власну інтуїцію чи досвід (34%);
• порівняти кілька авторитетних джерел (25%);
• пошукати першоджерело (14%);
• вірити, якщо інформацію повторюють багато разів (10%);
• порадитися з друзями чи родичами (ще 10%).

Хто найбільше стежить за новинами

Більше половини українців читають або дивляться політичні новини щодня. Активніші — мешканці Центру, Заходу й Києва, а також старші люди (60+). Менш активно цікавиться новинами молодь і жителі прикордонних регіонів.

Динаміка довіри: від підйому до падіння

У 2022 році, на хвилі єдності, довіра до медіа злетіла до 51%. Але вже у 2023-му вона повернулася до показників нижчих, ніж у довоєнному 2021-му. А в 2024-му скотилася до 27%. Недовіра ж виросла до рекордних 42%.

Це б’є по професійних медіа подвійно: не лише фінансово, а й репутаційно.

Що це означає для майбутнього

Дослідники попереджають: така динаміка — це ризик для інформаційної безпеки країни. Якщо люди не довіряють традиційним каналам і не перевіряють новини, вони стають уразливими для дезінформації.

Ситуацію ускладнює й те, що USAID припинив фінансування масштабних досліджень медіаспоживання. Без цього буде складніше відстежувати тренди та планувати політику підтримки сектору.

Сигнал, який не можна ігнорувати

Телемарафон, що мав стати символом об’єднання, зараз перетворюється на символ втраченої довіри. Українці дедалі більше йдуть у Telegram і YouTube, де інформації багато, але й ризиків теж. І це не просто статистика — це дзеркало того, як змінюється суспільство на четвертому році війни.