
Чому 9 з 10 військових пенсіонерів не служать: статистика та причини

В Україні є величезна група людей, про яку мало говорять, але яка потенційно може стати додатковим ресурсом для армії. Йдеться про військових пенсіонерів — тих, хто колись служив у Збройних силах, МВС, Нацгвардії, СБУ, прикордонній службі чи інших структурах.
Багато з них пішли на відпочинок не через втрату сил, а просто тому, що "дослужили" своє або ж потрапили під реформи, як колишні міліціонери, коли створювалася Національна поліція. Середній вік виходу на пенсію тут — приблизно 44–51 рік. Тобто, по суті, це ще не старі люди. Чимало з них і досі в формі: працюють на цивільних посадах, а дехто просто живе спокійним життям удома.
Скільки їх і чим займаються
У липні активно обговорювали цифру — понад 635 тисяч військових пенсіонерів. Звучало так, ніби величезна армія досвідчених людей просто сидить вдома. Але, дані Пенсійного фонду виявилися іншими.
Станом на червень 2025-го пенсії за вислугу років отримують 160 859 осіб у віці від 45 до 60 років. Тобто це все ще працездатні чоловіки та жінки, які теоретично можуть виконувати різні завдання. З них:
- 47 091 вже працюють, але не у військовій сфері;
- 98 120 офіційно безробітні;
- 15 544 досі служать;
- ще 104 значаться як мобілізовані чи добровольці.
Питання придатності
Усе виглядає ніби просто: якщо є військовий досвід і вік дозволяє, то можна знову брати людину до війська. Але тут виникає проблема — здоров’я. Хтось у 50 виглядає так, ніби може пробігти кілометр із бронежилетом, а інший має хронічні хвороби й ледве піднімається сходами.
Офіційно військовозобов’язані мають щороку проходити ВЛК, але на практиці пенсіонери цього не роблять. Тож у документах вони залишаються "придатними", навіть якщо стан давно змінився. Реальну картину видно тільки під час повторної перевірки вже після виклику до ТЦК.
Закон і мобілізація
Міноборони пояснює чітко: наявність військової пенсії не є підставою, щоб уникнути мобілізації. Межа перебування в запасі — 60 років для рядових і офіцерів та 65 — для генералів. Формально майже всі військові пенсіонери лишаються мобілізаційним ресурсом на рівні з іншими громадянами.
Більше того, навіть якщо їх знову беруть до війська, вони не втрачають своїх пенсійних виплат. І ще один момент: нещодавні зміни дозволяють брати на контракт навіть тих, кому вже за 60, якщо командир і медкомісія підтвердять, що людина придатна.
Цінність спеціалістів
Тут усе залежить від того, яку саме посаду людина обіймала раніше. Інженери, сапери, зв’язківці чи розвідники — на вагу золота. А ось ті, хто працював лише у тилу, менш затребувані. Водночас закон дозволяє призначати навіть на нижчу посаду, ніж у минулому. Якщо потрібно, можуть відправити на перенавчання.
Адвокати нагадують: мобілізований пенсіонер не має законного права відмовитися від запропонованої посади. Інакше це може бути розцінено як ухилення, з усіма юридичними наслідками.
Чому їх не бачимо в ТЦК
Попри те, що у відкритих даних значиться близько 145 тисяч "вільних" військових пенсіонерів, масово їх у військкомати не викликають. Виходить так, що формально ресурс є, але фактично він майже не задіяний.
Майор Роман Істомін із Полтавського ТЦК пояснює: військових пенсіонерів до 60 років можуть викликати повісткою, як будь-якого іншого цивільного. Тобто різниці немає. Єдине виключення — ті, хто звільнився вже після 2022 року: вони мають право на відстрочку, але знову ж таки не тому, що пенсіонери, а за загальними підставами.
Гроші як стимул
У публічному просторі дедалі частіше з’являється тема перегляду військових пенсій. У держави бракує грошей, а виплати постійно індексуються. Не виключено, що певні надбавки можуть урізати. Для багатьох це стане серйозним стимулом знову піти служити, вже на контрактній основі.
Україна стоїть перед непростим вибором. З одного боку — сотні тисяч людей із досвідом, які теоретично можуть допомогти армії. З іншого — реальний стан їхнього здоров’я, бажання та спроможність повернутися у військову систему. Рішення, яке доведеться ухвалювати, навряд чи буде простим. Але воно точно вплине на майбутнє армії й країни.