Війна в Україні: нардеп назвав кількість мобілізованих

В Україні триває мобілізація, але результат поки що далекий від ідеального. За словами секретаря парламентського комітету з нацбезпеки Романа Костенка, зараз вдається залучати приблизно половину від того числа, яке потрібно для повного укомплектування бойових бригад. Якщо коротко – вистачає, щоб тримати лінію, але не для серйозних наступів.

Половина від необхідного

Депутат пояснив, що завдяки нинішньому набору армія може втримувати позиції, але говорити про масштабний контрнаступ – зарано. Нові підрозділи теж майже не створюються: щойно хтось піднімає цю тему, одразу з’являється хвиля критики. У результаті ситуація виглядає так: є невеликі резерви, та їх бракує навіть для стандартного бойового складу.

Погляд експертів

Політолог Володимир Фесенко припускає, що у випадку загострення доведеться швидко збільшувати мобілізацію в рази. І це може обернутися скороченням соціальних програм, бо ресурси, схоже, підуть передусім на оборону. Тобто держава буде змушена обирати між фронтом і внутрішніми потребами.

Складні рішення попереду

Президент Володимир Зеленський уже натякав на можливість непопулярних рішень. На закритій зустрічі з депутатами він не виключив жорсткіших кроків, якщо ситуація на передовій стане критичною. У парламенті ж є різні настрої: одні говорять про посилення мобілізації, інші піднімають питання демобілізації.

Недоукомплектовані підрозділи

Колишній начальник штабу "Азову" Богдан Кротевич наголосив: навіть якщо мобілізувати більше людей, це не вирішить усіх проблем. Сьогодні бригади іноді йдуть у наступ, маючи лише 30% особового складу. Формально такі підрозділи навіть не вважаються боєздатними, але війна змушує кидати їх у бій.

Зараз українська армія балансує між утриманням позицій і браком сил для наступу. Це як йти по тонкому льоду: витримує, але тріщини вже видно. Політики та військові визнають – без системних змін мобілізація не дає того ефекту, який потрібен для перемоги.