Обіцянки проти реальності: чи вирішить держава житлове питання для ВПО

Ірина Верещук нещодавно заговорила про майбутнє — мовляв, Україна повинна заздалегідь готувати програми для тих, хто повертатиметься з Польщі. Головний акцент — житло. Та ось у чому парадокс: поки чиновники говорять про плани на майбутнє, десятки тисяч переселенців всередині країни вже зараз не мають даху над головою. І люди у коментарях під новинами про це прямо пишуть — держава не справляється навіть з тим, що горить сьогодні.

Мільярд, який повинен змінити ситуацію

Уряд виділив ще один мільярд гривень. Гроші підуть на відновлення житлового фонду та створення тимчасового прихистку. Йдеться про три напрямки:

• реконструкція старих будинків і гуртожитків;
• облаштування занедбаних приміщень під житло;
• нове будівництво.

Важлива умова — пристосування для маломобільних громадян, наголосила Юлія Свириденко.

Але цікаво, що фінансування різниться: у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та ще кількох областях держава покриває всі витрати, а от у Києві чи інших регіонах — лише половину.

Проблема у реєстрах

Здавалось би, мільярди йдуть у справу. Та коли дивишся на цифри, виникає відчуття хаосу. Станом на кінець 2024 року у черзі на тимчасове житло — 23 тисячі переселенців. Забезпечили лише чотири з гаком тисячі.

А тепер інший реєстр: Єдина база ВПО показує понад 220 тисяч активних заявок. І тут головне питання — чому між цими цифрами така різниця? Одні структури ведуть свої списки, інші — свої. Виходить, що хтось не рахує, хтось не закриває заявки, а держава просто не має єдиної системи. Як тоді планувати бюджет?

Куди йдуть гроші насправді

Через відсутність єдиного підходу до класифікації житлових потреб гроші часто витрачають непрозоро. То вони йдуть на компенсації, то на оренду, то на тимчасові варіанти. І нерідко трапляється, що держава переплачує сотні мільйонів.

Рахункова палата ще за 2023 рік вказувала: десятки тисяч людей отримували допомогу, перебуваючи за кордоном. Тільки у серпні 2022-го виявили майже 900 мільйонів гривень неправомірних виплат.

Що реально отримали переселенці

Попри хаос, деякі програми працюють. Найбільш дієвою вважають "єВідновлення". Завдяки житловим сертифікатам тисячі родин вже купили нові квартири чи будинки. На кінець вересня — понад 134 тисячі сімей отримали компенсацію на понад 45 мільярдів гривень.

Але інші напрямки виглядають блідо. Тимчасове житло отримали лише близько 18% від тих, хто офіційно стоїть у черзі. Програма для ветеранів працювала два роки, а у 2025-му грошей на неї вже не виділили. З пільговою іпотекою ще гірше: десятки тисяч заявок, але профінансовано лише кілька сотень договорів.

Програма з орендою — більше теорія, ніж практика

Ідея покривати до 70% вартості оренди виглядає привабливо. Але на практиці більшість власників квартир працюють у тіні, без договорів і податків. Виходить, що переселенці не можуть оформити компенсацію, бо орендодавцям просто невигідно реєструвати офіційні угоди.

Хто і як отримає компенсацію

Є ще один момент: навіть якщо ваше житло зруйноване і доступу до нього немає, держава обіцяє компенсацію. Тепер використовують навіть дрони для фіксації руйнувань. Як приклад — Бахмут, де житлового фонду вже просто немає, але мешканцям обіцяють право на нове житло чи компенсацію автоматично.

Точка неповернення

Війна зробила проблему житла не просто соціальною, а критичною. Держава виділяє мільярди, але без єдиної системи обліку всі ці зусилля нагадують спроби гасити пожежу відрами з дірками. Поки чиновники сперечаються з цифрами, тисячі людей живуть у гуртожитках чи тимчасових притулках, а хтось і зовсім — у чужих квартирах. І питання вже не тільки у грошах, а у тому, чи зможе країна вибудувати справедливу й прозору систему, де кожен переселенець отримає шанс на власний дах над головою.