Молодь масово залишає Україну: несподіваний лідер за відтоком – Львів

В Україні дедалі гучніше говорять про те, що молоді кадри їдуть за кордон. Але справжнім сюрпризом стало те, що саме Львів — місто, яке ще недавно називали одним із найперспективніших центрів розвитку — зараз очолює цей невтішний рейтинг. Молодь пакує валізи, бере квитки до Польщі, Чехії чи Німеччини — і зникає з мапи українського ринку праці.

Львів під тиском відтоку

За словами Ольги Насонової, співзасновниці Національної ресторанної асоціації, ситуація у львівських закладах громадського харчування вже давно не виглядає оптимістично. Вона каже, що приблизно третина персоналу або вже поїхала за кордон, або активно планує це зробити. І мова не лише про студентів чи початківців — виїжджають кухарі, офіціанти, адміністратори, тобто ті, на кому тримається щоденна робота кафе та ресторанів.

У Львові зараз приблизно 30% персоналу або вже виїхали, або стоять на порозі цього рішення. У таких містах, як Харків, Дніпро чи Полтава, масштаб не той — там відтік значно менший, — пояснює експертка.

Причини, які не здивують

Основна причина, за її словами, — близькість до Європи та родинні зв’язки. Коли у Польщі чи Чехії вже є хтось із рідних, то рішення зібратися й виїхати приймається легко. Молодим людям не потрібно все починати з нуля — їх там чекають, допомагають знайти житло, роботу, адаптуватися.

Насонова додає:

Наприклад, серед кухарів у Києві за кордон поїхав лише один мій знайомий. Решта залишилися, бо тут мають усталене життя, зв’язки, стабільність. А у Львові — зовсім інша історія: там виїжджають сім’ями, групами, навіть колективами.

Кадрова криза у сфері обслуговування

Через це львівські ресторани стикаються з реальною кадровою кризою. Вакантні місця закривають абияк, а нові працівники часто не затримуються — або через низькі зарплати, або через бажання теж спробувати "щастя" за кордоном. У підсумку кожне третє робоче місце фактично висить у повітрі.

Деякі власники закладів уже звикають до того, що колективи змінюються постійно. Тиждень працює один бариста — за два тижні його вже нема. І так по колу.

Наслідки, про які не заведено говорити

Цей масовий відтік молоді не лише про брак робочих рук. Це історія про втрату темпу розвитку міст. Коли їдуть ті, хто мав би створювати атмосферу, відкривати нові проєкти, ризикувати й будувати — місто стає повільнішим, старішим. І це, мабуть, найбільша загроза. Бо відновити економіку можна, а от повернути покоління, яке поїхало, — уже значно складніше.

Львів сьогодні стоїть перед вибором: або знайти спосіб втримати своїх людей, або ризикує втратити частину того духу, яким завжди пишався. Бо молодь — це не просто працівники. Це рух, нові ідеї, майбутнє. І якщо вони поїдуть усі, то кому залишиться продовжувати цю історію.