Науковці розкрили таємницю: яка несподівана користь прихована у глибоких зітханнях

Іноді, коли ми глибоко вдихаємо, це здається лише способом заспокоїтись. Але виявляється, за звичайним зітханням ховається ціла хімія відновлення. Науковці з'ясували, що такий подих впливає не лише на психіку, а й буквально "підлатує" тіло зсередини.

Команда зі Швейцарської вищої технічної школи Цюриха показала: глибокі зітхання допомагають легеням працювати стабільніше. Йдеться про особливу рідину — легеневий сурфактант, що покриває внутрішню поверхню альвеол. Вона діє як мастило, запобігаючи злипанню легеневих міхурців. Без неї ми б просто задихнулися.

Важливість цієї рідини

Сурфактант складається з фосфоліпідів і білків, які формують захисний шар. У недоношених дітей його часто бракує, особливо якщо малюк з’явився на світ раніше 28-го тижня. Тоді частина альвеол буквально "здувається", і дихати стає надзвичайно важко. Ще у 1980-х лікарі навчилися допомагати — брали сурфактанти з легень тварин і вводили дітям. Це рятувало життя тисячам немовлят.

Але з дорослими історія виявилась іншою. Під час пандемії COVID-19, коли у багатьох розвинувся гострий респіраторний дистрес-синдром, спроби застосувати ту саму методику не дали результатів. Вчені зрозуміли: справа не лише в самій рідині, а й у тому, як вона "працює" всередині легенів.

Що змінило уявлення про дихання

Дослідники помітили, що поверхневе напруження рідини різко зменшується після глибоких вдихів. Це ніби перезавантаження для легенів — коли після затяжного видиху тіло знову відчуває полегшення. Співавтор роботи Ян Вермант пояснив: механічні рухи під час вдиху впливають на рівновагу в рідині, змінюючи її властивості.

Як працює цей механізм

Легеневі сурфактанти, як з’ясувалося, не є просто тонким шаром. Це кілька шарів, кожен зі своїм "характером". Верхній — більш жорсткий, а нижчі — м’якші, гнучкі. Коли між ними порушується баланс, система починає "збиватися". І саме глибоке зітхання допомагає вирівняти цей внутрішній ритм, повертаючи все на свої місця.

Рівновага, яку ми не помічаємо

Співавторка дослідження Марія Новаес-Сільва порівняла це з хвилями на воді: якщо поверхня неспокійна, глибина теж не встоїть. Глибокий вдих у такому разі — як спокійна рука, що пригладжує поверхню. Так наш організм сам відновлює рівновагу.

Глибокі вдихи — не просто звичка або метод розслаблення. Це частина складної біологічної системи, де кожен рух має сенс. Людське тіло, здається, створене так, щоб навіть через найзвичніші дії вміти себе лікувати. І, можливо, саме тому після одного глибокого зітхання нам стає легше — не лише на серці, а й у буквальному сенсі в легенях.