Європейська Рада підтвердила: фінансування України продовжиться до 2027-го

Європейський Союз знову дав чіткий сигнал: допомога Україні не зупиниться. Навпаки, вже зараз у Брюсселі говорять про фінансову підтримку на наступні два роки — 2026 і 2027. Це прозвучало на офіційному брифінгу, де речниця Єврокомісії Паола Піньйо наголосила: ЄС залишається відданим своїм зобов’язанням перед Україною.

Заморожені активи — головне джерело майбутньої допомоги

Гроші, як і раніше, планують брати з російських активів, заморожених у банках Євросоюзу після початку повномасштабного вторгнення. Ідеться про сотні мільярдів євро, які вже кілька років лежать "під арештом". Частину прибутків від цих коштів уже почали направляти на підтримку України, але тепер ЄС хоче зробити це системно.

До речі, ці гроші просто так не візьмеш. Там усе обплетене юридичними нюансами, ніби павутиною — кожен рух треба узгоджувати, щоб потім Росія не побігла до судів. У Брюсселі не хочуть виглядати як ті, що діють "за принципом сили", тому все роблять обережно. Але водночас дедалі частіше лунає думка: "Досить. Нехай ці мільярди, нарешті, працюють не в теорії, а на реальні руїни українських міст".

Європейська Рада ухвалила принципове рішення

На минулому саміті Європейської Ради ухвалили принципове рішення — забезпечити фінансові потреби України у 2026–2027 роках. Тобто план уже не "на папері", а цілком конкретний. Піньйо сказала, що політична воля Європи підтримувати Україну залишається твердою. І тепер йдеться не про разові транші, а про стабільну програму, яка має утримати український бюджет навіть у найважчі моменти.

Якщо подумати глибше — це не лише про гроші. Це про сигнал Росії: мовляв, "ні, ми не втомилися, і ніхто не збирається закривати очі". А ще — про справедливість. Бо коли країна-агресор сама платить за власні злочини, це наче відновлення певного балансу.

Хоча, чесно кажучи, у ЄС спочатку не всі були у захваті від цієї ідеї. Деякі уряди побоювалися, що це створить небезпечний прецедент — мовляв, завтра хтось може взяти і твої активи. Але після двох років війни навіть скептики почали погоджуватись: досить вагатися. Україна тримає оборону не лише свою — а й спільну, європейську.

Європейська підтримка в цифрах і фактах

До речі, якщо дивитися в цифрах: тільки за останні два роки Україна отримала понад 80 мільярдів євро від ЄС — гранти, кредити, гуманітарка. І це не враховуючи величезну програму Ukraine Facility на 50 мільярдів, розраховану до 2027-го. Тобто Європа не просто "допомагає", вона планує довгу дистанцію, до самого фінішу.

Є ще технічна допомога — відновлення енергетики, підтримка малого бізнесу, державних реформ. Особливо це відчутно після зимових атак РФ, коли, здавалось, світло ось-ось зникне назавжди, але європейські партнери швидко підкинули обладнання, і вдалося уникнути великого колапсу.

Що стоїть за цими обіцянками

Що далі? Тут думки різняться. Одні експерти кажуть, що прибутки від заморожених активів можуть стати постійним джерелом грошей для відбудови. Інші попереджають: бюрократія в ЄС — справа не з простих, тому "від рішення до реальних грошей" може пройти не один місяць. У Брюсселі ж натякають, що перші перекази можливі вже у 2026-му. Потім — поступово, у міру надходження прибутків.

Може, це й не миттєва допомога, але стабільна. А стабільність у час війни — вже розкіш.

Фінансова надія на горизонті

Поки гармати не замовкли, фінансова підтримка — це не просто цифри на екрані. Це лікарні, енергосистема, зарплати, будинки, що знову оживають після вибухів. І, мабуть, головне — віра, що попереду є щось більше, ніж просто виживання. Бо відновлення України — не спринт, а марафон. І добре, що поруч є ті, хто не збирається зійти з дистанції.