Розширення географії: Зеленський анонсував нові "далекобійні санкції" проти росії

Президент Володимир Зеленський повідомив, що на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача 27 жовтня говорили про речі, які мають далекосяжні наслідки — буквально. Обговорювали "розширення географії далекобійних санкцій проти Росії". І хоча звучить це як чергова технічна фраза, за нею стоїть реальна сила — українські удари, які змінюють карту війни.

Зеленський пояснив: проаналізували результати за останній період, підрахували ефективність дій. І, схоже, маємо чим пишатися. Російська нафтопереробка, як він сказав, "вже платить відчутну ціну" за агресію — і це тільки початок.

Нафта, дрони й нові цілі

Мабуть, найважливіше — це нові завдання для розширення "географії" українських далекобійних ударів. Інакше кажучи, тепер ці цілі можуть бути ще далі, ще точніше, ще болючіше для ворога. У Кремлі вже, напевно, розуміють, що навіть глибокий тил більше не є гарантією безпеки.

Президент натякнув, що українські сили продовжать бити туди, де Росія найменше очікує. І кожен такий удар — це не просто військова операція, а сигнал: поки триває війна, спокою не буде.

Економіка фронту: ресурси і контракти

Цікаво, що Зеленський згадав і про інше — економічну сторону оборони. За його словами, довгострокові контракти з виробниками зброї дозволяють краще планувати витрати, а також стабільно постачати техніку у війська. Це важливо, бо війна вже давно вимагає не лише мужності, а й системності.

Такі контракти, по суті, дають ЗСУ "подушку безпеки" — гарантію, що потрібне озброєння буде у потрібний момент. Не завтра, не через місяць, а тоді, коли найгарячіше.

Московські ночі: дрони над столицею РФ

Тим часом у Москві знову тривога. Мер Собянін повідомив про чергову атаку безпілотників. Очевидці публікували відео з димом і вибухами. Це вже стало звичним — десь далеко чути гул, а потім у небо піднімається густий стовп чорного диму.

З початку повномасштабного вторгнення різні об’єкти на території Росії, особливо нафтопереробні заводи, не раз ставали мішенню ударів. 2024-й і 2025-й роки — майже без перерви. І майже завжди Генштаб підтверджував: це робота українських сил оборони.

Удар за ударом: нова логіка війни

Ці атаки, як кажуть у ЗСУ, не просто помста. Це — стратегія. Зменшити бойовий потенціал ворога, примусити його рахувати збитки, а не наступати. Коли у противника горять склади, заводи й паливо — війна для нього стає дедалі дорожчою. І рано чи пізно, навіть найміцніша економіка почне тріщати.

Межа терпіння

Стає все очевидніше: Росія більше не може почуватися недосяжною. Українські удари — це вже не просто оборона, це нова мова війни. І кожен день, коли небо над Москвою тремтить від вибухів, нагадує — кара за агресію неминуча.