Саміт у Брюсселі: стало відомо, яку оцінку отримає Україна щодо членства в ЄС

У Брюсселі готуються до важливої події — уже зовсім скоро там відбудеться зустріч європейських лідерів, присвячена розширенню Євросоюзу. Це буде не просто технічна нарада, а подія, яку в Європі називають історичною. Кажуть, навіть формат нетиповий: країни представлені на рівні очільників держав. Президент Євроради Антоніу Кошта підтвердив участь, а Володимир Зеленський має долучитися дистанційно — війна не дозволяє інакше. Але, здається, навіть через екран його слова мають політичну вагу.

Звіт, на який усі чекають

Європейська комісія готується оприлюднити щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. За інформацією журналіста Рікарда Йозвяка з Radio Free Europe, для України прогнозують переважно позитивну оцінку. У цьому ж переліку — Молдова, Албанія та Чорногорія. Для нас це може стати черговим підтвердженням, що шлях до ЄС — не мрія, а процес, який реально триває.

Де ситуація складніша

Згідно з тими ж прогнозами, середню оцінку можуть отримати Сербія, Північна Македонія, Косово та Боснія і Герцеговина. А от для Грузії звіт, схоже, буде вкрай критичним — "жахливо", як висловився Йозвяк. Європа дає зрозуміти: хитання між напрямками розвитку не проходять безслідно.

Що означатиме саміт

Саміт, який невдовзі відбудеться, уже називають безпрецедентним. Не лише тому, що там говоритимуть про Україну, а тому, що вперше за довгий час тема розширення ЄС повертається на найвищий політичний рівень. Європа наче ставить собі запитання: чи готова вона знову відкрити двері? І відповідь на нього тепер пов’язана з Києвом більше, ніж будь-коли.

Позиція експертів

Експерт Центру міжнародних досліджень ОНУ Денис Кузьмін наголошує: навіть попри гучні заяви Будапешта, Угорщині насправді вигідний вступ України до ЄС. Адже це означатиме стабільний кордон, більшу безпеку та спільний ринок. За його словами, бути "оточеним Шенгеном" краще, ніж жити поруч із невизначеністю.

Передчуття рішень

Конкретних дат поки не буде. Але головне — змінився тон розмов. У Брюсселі вже не питають, чи приймати Україну, а лише коли й на яких умовах. Це не просто бюрократичний крок, а ознака зрілості Європи й нашого власного шляху. Україна стає не лише частиною карти Європи, а її майбутнього.