Стратегічний глухий кут: The Economist про відсутність плану перемоги рф і її мільйонні втрати

На тлі затяжних боїв стає дедалі очевидніше: у Кремля немає зрозумілого плану, який би дозволив завершити війну на своїх умовах. Це вже не просто думка окремих експертів, а тенденція, про яку згадують провідні медіа.

Пастка власних амбіцій

The Economist пише, що російське керівництво зайшло у стратегічний глухий кут. Спершу у Москві говорили про "швидку операцію", проте війна тягнеться значно довше, ніж прогнозували навіть найбільш обережні аналітики. Минуло багато часу, а бойові дії все ще тривають без чіткої динаміки, і жодна зі сторін не відступає.

Видання наголошує: головна проблема Кремля - відсутність того, що аналітики називають "теорією перемоги". Тобто навіть якщо російські війська просуваються на якийсь населений пункт чи ділянку фронту, це не створює передумов для ширших змін. Улітку 2025 року Москва розпочала свій третій, найбільш гучно анонсований наступ. Але він закінчився провалом.

Тактика, що зношує власну армію

Росія продовжує використовувати невеликі штурмові групи, які кидають на лінію зіткнення. Іноді їм вдається зайняти кілька будинків чи лісосмугу, але ці локальні успіхи швидко втрачають значення - інші підрозділи не встигають перехопити ініціативу.

Паралельно проводяться удари по містах України, зокрема по критичній інфраструктурі та енергетиці. За задумом це мало би "деморалізувати", проте експерти визнають: такі атаки радше підкреслюють стійкість українського суспільства. Люди звикають до небезпеки і продовжують жити, як би парадоксально це не звучало.

Цифри, що руйнують міфи

Ситуація з втратами російської армії виглядає особливо показовою. За даними The Economist, загальні втрати РФ за рік до середини жовтня виросли майже на 60%. Якщо раніше йшлося приблизно про 984 тисячі, то тепер - вже понад 1,4 мільйона.

Із цього числа від 190 до 480 тисяч - загиблі. При цьому армія так і не змогла взяти жодного великого українського міста. А ресурси продовжують витрачатися на спроби втримати чи захопити території у чотирьох областях.

Експерти припускають: якщо втрати йтимуть такими темпами, загальна кількість може наблизитися до позначки у чотири мільйони. Це співмірно з населенням окремих європейських держав - ілюстрація того, наскільки масштабною стала війна для Росії.

Невдалий розрахунок на втому Заходу

Ще один аспект, на який звертають увагу аналітики, - помилкові очікування Кремля щодо зміни настроїв у світі. Були надії, що Україну перестануть підтримувати фінансово й військово. Але США та ЄС і далі надсилають допомогу, попри політичні суперечки та вибори.

Санкції щодо російського нафтового сектору, нові оборонні пакети та збільшення співпраці з Києвом показують: стратегія ізоляції України не спрацювала. Так, в Європі існує політична втома, час від часу виникають суперечки про бюджети. Але загальна лінія підтримки не змінилася.

Результат невизначений

У The Economist підсумовують: Москва не має зрозумілого шляху, який привів би її до перемоги. Якщо Україна здолає нинішній тиск і зуміє втриматися, у Кремля можуть накопичитися внутрішні проблеми - від ескалації до економічних провалів.

Війна тим часом уже змінила безпековий ландшафт Європи. І наслідки цих змін ще довго даватимуть про себе знати.

Коли сила перестає бути стратегією

Попри заяви російської влади, подовження війни лише оголило слабкі місця їхньої політики. Без реального плану перемоги будь-які наступи чи гучні заяви перетворюються на імпровізацію, яка не здатна змінити ситуацію на свою користь.