Громадське обговорення щодо проєкту програмного документа, підготовленого департаментом економічного розвитку міської ради

З метою врахування громадської думки при підготовці проєктів програмних документів, на виконання розпорядження від 03.12.2025 №310-р «Про проведення громадських слухань/громадського обговорення щодо проєкту програмного документа, підготовленого департаментом економічного розвитку міської ради», враховуючи доповідну записку департаменту економічного розвитку міської ради (вх. від 03.12.2025 №12-21/2040), відповідно до п.12 ст.40 Статуту Кам’янської міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради від 19.04.2024 №2162-49/VIII, Порядку проведення електронних консультацій з громадськістю та опитувань в Кам’янській міській територіальній громаді, затвердженого рішенням Кам’янської міської ради від 22.12.2021 №485-14/VІІІ, розпочато процедуру громадських слухань/громадського обговорення проєкту рішення міської ради, підготовленого департаментом економічного розвитку міської ради

Ініціатор проведення: департамент економічного розвитку міської ради

Найменування організатора громадського обговорення: відділ комунікацій міської ради

Питання або назва проєктів акту, винесених на обговорення: проєкт рішення міської ради «Про затвердження Програми енергоефективності та зменшення споживання енергетичних ресурсів Кам’янської міської територіальної громади на 2026 рік» https://consult.e-dem.ua/npas/647

Поштова адреса та (або) адреса електронної пошти, номер телефону, форма для подання пропозицій (зауважень): відділ муніципального енергоменеджменту департаменту економічного розвитку міської ради, т.(0569) 55-41-38, email: [email protected]., із зазначенням П.І.Б. автора та адреси проживання. Анонімні пропозиції не реєструються та не розглядаються.

Термін проведення: Пропозиції та зауваження приймаються до 11 грудня 2025 року включно.

Місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону , за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадські слухання/обговорення: відділ муніципального енергоменеджменту департаменту економічного розвитку міської ради, т.(0569) 55-41-38, email: [email protected].

Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення: 14 днів з дня завершення шляхом оприлюднення звіту на офіційному сайті міської ради.

Інституційний аналіз розв’язання проблеми

При формуванні екологічних програм слід врахувати міжнародний досвід та міжнародні зобов’язання України.

На сьогодні Україна є стороною багатьох природоохоронних конвенцій глобального та регіонального характеру, з яких можна відмітити такі як:

Орхуська конвенція;

Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі;

Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату;

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням;

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення CITES;

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин;

Угода про збереження кажанів в Європі;

Конвенція ООН про транскордонний вплив промислових аварій;

Базельська конвенція про контроль за транскордонним переміщенням небезпечних відходів та їх видаленням;

Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (конвенція ЕСПО);

Протокол «Про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті».

Європейський Союз розглядає екологічну безпеку, яка є частиною національної безпеки кожної держави, як важливу складову загальноєвропейської стабільності. Тому, охорона навколишнього середовища визначена пріоритетним напрямком співпраці між Україною та Європейським Союзом.

Для України впровадження законодавства ЄС у галузі довкілля відбувається в межах секторів, що регламентуються джерелами права (директивами та регламентами) ЄС у цій сфері. Директиви і Регламенти встановлюють загальні правила та стандарти, які повинні бути транспоновані (перенесені) до внутрішньодержавного права на відміну від сучасного природоохоронного законодавства України.

Секторальні питання співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища в Угоді про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони закріплено Главою 6 “Навколишнє природне середовище”, Розділ V “Економічне та галузеве співробітництво”, а саме:

− зміна клімату;

− екологічне управління та аналогічні питання, зокрема освіта й навчальна підготовка, доступ до інформації з питань навколишнього середовища та процесу прийняття рішень;

− якість атмосферного повітря;

− якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище;

− управління відходами та ресурсами;

− охорона природи, зокрема збереження і захист біологічного та ландшафтного різноманіття (екомережі);

− промислове забруднення і промислові загрози;

− хімічні речовини;

− генетично-модифіковані організми, в тому числі у сільському господарстві;

− шумове забруднення;

− цивільний захист, зокрема стихійні лиха і антропогенні загрози;

− міське середовище;

− екологічні збори.

Імплементація Угоди про асоціацію у сфері «Навколишнє природне середовище та цивільний захист» сприяє досягненню Цілей сталого розвитку6 «Чиста вода та належні санітарні умови», 7 «Доступна та чиста енергія»,11 «Сталий розвиток міст і громад», 12 «Відповідальне споживання та виробництво», 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату», 14 «Збереження морських ресурсів» та 15 «Захист та відновлення екосистем суші».

План заходів з імплементації актів ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, визначено Постановою КМУ від 25.10.2017 р. № 1106.

Імплементація Плану дій з охорони довкілля дозволить значно наблизити українське законодавство, норми та стандарти до законодавства Європейського Союзу, у тому числі на регіональному рівні.

Екологічна Програма міста Кам’янського на 2021-2025 роки розроблена та базується на основних принципах та засадах сталого розвитку.

Результати аналізу виконання «Екологічної Програми міста Кам’янського на 2016-2020 роки» свідчать про те, що їх упровадження є достатньо ефективним, незважаючи на брак фінансування.

У такий спосіб, враховуючи доведену ефективність програмно-цільового підходу, реалізація заходів «Екологічної Програми міста Кам’янського на 2021-2025 роки» є вкрай необхідним для забезпечення системного рішення наявних екологічних проблем та переходу до сталого розвитку міста.

IV. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми

Екологічну Програму міста Кам’янське розроблено з урахуванням можливостей та доцільності залучення фінансових, матеріальних та людських ресурсів для вирішення пріоритетних екологічних завдань, що є у підпорядкуванні виконавців програми. За цими чинниками усі пріоритетні екологічні проблеми розглядаються як:

− проблеми загальнодержавного значення;

− проблеми місцевого значення;

− проблеми, вирішення яких не вимагає залучення значних матеріальних ресурсів;

− проблеми, вирішення яких у значній мірі може бути забезпечено посиленням роботи спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

До проблем, які мають загальнодержавне значення відносяться ті проблеми, загострення яких веде до зростання соціальної напруги у місті. До них також відносяться екологічні проблеми, що охоплюють територію, яка виходить за межі міста і для вирішення яких необхідно залучення коштів із державного бюджету.

За напрямками до них відносяться:

− забруднення атмосфери потужними джерелами викидів, яке розповсюджується на сотні кілометрів і захоплює суміжні території. Це такі джерела викидів, наприклад, як від ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», ПрАТ «Южкокс», тому необхідна їх подальша модернізація та впровадження найкращих доступних технологій;

− забруднення поверхневих та підземних вод солями, нафтопродуктами, важкими металами, органічними речовинами, радіонуклідами внаслідок дренування з шламонакопичувачів, відстійників, хвостосховищ відходів збагачення уранових руд, тощо. Для зменшення забруднень такого типу потрібні широкомасштабні заходи щодо усіх основних джерел забруднення (від промисловості та життєдіяльності населення), зміни деяких технологій у промисловості;

− проблема підтоплення та зсувів техногенного і природного характеру. Ця проблема пов'язана із загостренням соціальної ситуації, тому що зсуви, пошкодження земної поверхні призводять до швидкого руйнування будівель, у тому числі і житлових. У цих випадках трапляються також людські жертви, але у будь-якому випадку люди залишаються без даху над головою. Підтоплення веде до більш повільного, але досить динамічного руйнуванню фундаментів як виробничих споруд, так і житлових будівель.

Тільки розробка і поетапна реалізація загальнодержавної програми, спрямованої на запобігання і ліквідацію наслідків зсувів та підтоплення може призвести до розв’язання цієї проблеми у майбутньому;

− дезактивація селітебної радіаційної забрудненої території міста. Ця проблема виникла у зв'язку з реалізацією програми створення ядерних технологій, ядерної зброї та атомної енергетики у колишньому СРСР. Ліквідація наслідків реалізації цієї програми є загальнодержавним завданням, оскільки якщо у найближчі 10-25 років не ліквідувати джерела радіоактивного забруднення, то їх вплив може розповсюдитися на значну територію. Крім того, мешкання на радіоактивно забруднених територіях призводить не тільки до підвищеного рівня захворюваності населення, але й до генетичних змін у їх статевих клітинах, що здатні викликати генетичні захворювання у майбутніх поколінь.

Місцеві проблеми - це проблеми, які можуть бути вирішені на місцевому рівні спільними зусиллями місцевих виборчих та виконавчих органів, виконавчими органами різних міністерств і відомств на місцях, підприємствами та організаціями, чия діяльність призводить до виникнення цих проблем.

Для їх розв'язання достатньо залучення матеріальних і фінансових ресурсів підприємств та місцевих бюджетних коштів, проведення ряду організаційних заходів і прийняття необхідних адміністративних рішень.

До місцевих екологічних проблем у Програмі віднесені наступні:

− забруднення атмосфери міст викидами підприємств та автотранспорту;

− забруднення водоймищ скидами забруднених стічних вод промисловими підприємствами та комунально-побутовими стоками;

− забруднення водоймищ через змив ґрунтів поверхневим стоком внаслідок відсутності водоохоронних зон водоймищ;

− відчуження і забруднення земель;

− накопичення токсичних відходів на промислових підприємствах;

− накопичення твердих побутових відходів на необладнаних територіях (звалищах).

До проблем, вирішення яких може бути досягнуто з використанням незначних фінансових та матеріальних ресурсів як з боку підприємств- забруднювачів, так і з боку місцевих бюджетів, віднесені:

− зниження забруднення атмосферного повітря (ремонт, реконструкція та дотримання регламентних вимог під час роботи пилогазоочисних споруд на промпідприємствах; впровадження недорогих приладів з економії енергоресурсів тощо);

− зниження забруднення поверхневих вод (ремонт, реконструкція і дотримання режиму роботи систем водопостачання та очисних споруд на підприємствах, комунальних організаціях; впровадження лічильників контролю витрат води; організація водоохоронних зон поверхневих водоймищ тощо);

− зниження забруднення підземних вод (організація тимчасового зберігання у контейнерах токсичних відходів на територіях підприємств; ремонт та організація дренажних систем і спостережних свердловин на відстійниках, накопичувачах різних відходів тощо);

− зменшення забруднення ґрунтів;

− збільшення обсягів озеленення території міста;

− зменшення обсягів стихійних неорганізованих накопичень твердих побутових відходів (організація роздільного збирання різних видів твердих побутових відходів; організація звалищ твердих побутових відходів, що відповідають усім екологічним і санітарно-гігієнічним вимогам в місті; впровадження локального сміттєспалювального устаткування, що відповідає санітарним і екологічним вимогам, на великих підприємствах і районах міста).

Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України. Розв’язання багатьох екологічних проблем залежить від чітко організованої системи її роботи. Найважливішим напрямом цієї роботи є підвищення вимог до підприємств і організацій щодо виконання природоохоронного законодавства.

Основними проблемами, які значною мірою можна вирішити зусиллями природоохоронних органів, є:

− зменшення забруднення атмосфери викидами від організованих джерел (контроль за регламентом роботи очисних систем і виконанням проєктів ГДВ);

− зменшення забруднення атмосфери від автотранспорту у місті (організація контролю, підвищення вимог до встановлення нових каталізаторів опалювання пального та очищення викидів);

− зменшення забруднення водоймищ, забезпечення дотримання Водного кодексу України в частині створення водоохоронних зон;

− поліпшення стану малих річок;

− забезпечення радіаційної безпеки населення (контроль за поводженням з джерелами іонізуючого випромінювання на промислових підприємствах і організаціях; контроль за транспортуванням радіоактивних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, їх зберіганням на підприємствах, контроль за складуванням радіоактивних відходів; радіологічні обстеження територій, приміщень);

− зменшення обсягів утворення і накопичення відходів (контроль за суворим дотриманням лімітів на розміщення відходів; контроль за поводженням з відходами, насамперед токсичними, на підприємствах міста).

За інформацією відділу комунікацій КМР.