Немає часу на відновлення: Омельченко пояснив, чому стан енергосистеми погіршується

В енергетичній сфері зараз відчувається постійна напруга: удари по критичній інфраструктурі стають частішими, а перерви між ними - коротшими. Це створює умови, у яких відновлювати систему вже не виходить так, як раніше. Про це говорив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в етері Громадського радіо.

Чому ремонтувати все складніше

Експерт пояснив, що кожен масований удар по енергетиці - це не просто "дірка" в мережі, а велика ділянка роботи, яка потребує нових деталей, техніки і часу. А ось часу якраз і бракує: потоки потрібного обладнання та швидкість відбудови не встигають за кількістю обстрілів. І тут важливий момент - удари стали не лише інтенсивнішими, а й ближче один до одного.

Динаміка атак: усе частіше і по різних напрямках

Як він зауважив, якщо подивитись на останні два місяці, стає очевидно, що Росія влаштовує масштабні удари приблизно раз на 7–10 днів. У ці атаки потрапляють об’єкти, які відповідають за передачу, розподіл і виробництво електроенергії, а також об’єкти газовидобутку.

А між масованими обстрілами - інші удари, вже по прифронтових і прикордонних регіонах: Сумській, Чернігівській, Одеській, Дніпропетровській, Херсонській областях. Тобто система не встигає навіть "перевести подих".

Тому, за словами Омельченка, поки що відновлення на 100% - нереальне завдання. Виходить щось відремонтувати, щось стабілізувати, але не більш того.

Наслідки для енергосистеми

Зі зростанням кількості атак її стійкість падає. Кожен новий ракетний чи дроновий удар робить мережу більш уразливою. Це схоже на ситуацію, коли будинок постійно ремонтують, але він знову й знову отримує нові пошкодження - рано чи пізно конструкція починає хитатися.

Прогноз на зиму і далі

На думку Омельченка, цю зиму Україна все ж пройде. Є певний запас міцності, резерви, тимчасові рішення. Але розраховувати, що такий темп витримуватиметься роками, неможливо.

Якщо обстріли триватимуть у нинішньому режимі, енергетика далеко не "вивезе". Потрібно готувати іншу стратегію - більш глибоку, довгострокову і, можливо, зовсім іншу за підходом.