Тільки за те, що спожили: у Раді пропонують нову модель розрахунків за тепло та світло

Останні роки багато українців намагаються берегти кожен кіловат і кожну гігакалорію. Хтось прикручує батареї, хтось свідомо менше користується світлом, бо рахунки й так кусаються. І на цьому тлі у Верховній Раді з’явився законопроєкт, який, схоже, має поставити логічну крапку в давній суперечці: платити лише за те, що реально спожив.

Що саме пропонують змінити

У парламенті зареєстрували законопроєкт №14329. Він стосується змін до статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Суть проста, без складних формул: із закону хочуть прибрати норму, яка змушує людей платити за мінімальні обсяги тепла і води, навіть якщо фактично вони цього не використали.

Тобто не більше і не менше - платиш за те, що отримав. Без додаткових донарахувань "на всяк випадок".

Про що йдеться на практиці

Нині в багатоквартирних будинках, де квартири обладнані індивідуальними лічильниками тепла, діє така схема. Якщо сім’я спожила менше тепла, ніж встановлена мінімальна частка, їй усе одно дораховують різницю. І неважливо, що батареї були прикручені, а люди реально економили.

Мінімальна частка, як пояснюють у законі, становить 50% від середнього споживання тепла в усьому будинку. Менше - не можна. Навіть якщо лічильник показує інше.

Чому це називають несправедливим

Автори законопроєкту прямо говорять: така норма виглядає як прихований штраф за економію. Формально нас закликають берегти енергоносії, а фактично - карають гривнею за спробу зменшити споживання.

До речі, у пояснювальній записці звертають увагу на ще один момент. Міністерство пояснює мінімальну частку турботою про комфортну температуру, захист від сирості, грибка і збереження будинку. Але формула розрахунку не враховує температуру в квартирах взагалі. Вона залежить лише від загального споживання тепла в будинку та площі квартир.

Формула, яка не працює

Виходить парадоксальна ситуація. Чим більше тепла споживають сусіди, тим більшою стає мінімальна частка для всіх. Якщо одна квартира економить - їй просто дораховують. Якщо економлять усі - мінімальна частка зменшується, але в квартирах стає холодніше.

Формула не стимулює зменшувати споживання, не гарантує комфорту і не захищає від плісняви. Вона лише вирівнює цифри в платіжках. А люди в результаті платять за тепло, яке, по суті, навіть не відчували.

За що насправді платить споживач

Фактично чинна норма змушує людину споживати не стільки тепла, скільки потрібно їй і її родині, а не менше встановленого мінімуму. Якщо спожив менше - доплати. І байдуже, що батареї були холоднішими, а лічильник показує інші цифри.

Саме це, на думку авторів документа, і порушує базовий принцип справедливості: оплата має відповідати реально отриманій послузі, а не розрахунковій "нормі".

Суть ініціативи без складних слів

Законопроєкт пропонує просто виключити норму, яка змушує громадян платити за мінімальні обсяги тепла. Без додаткових пояснень і без подвійних трактувань. Ідея одна - прибрати правило, що заохочує не економити, а витрачати більше, бо все одно доведеться платити.

Питання принципу

У документі наголошується: йдеться не лише про гроші. Йдеться про довіру до системи. Коли людина бачить, що її економія не має сенсу, мотивація берегти ресурси зникає. А разом із нею зникає і відчуття справедливості у платіжках.