10 тисяч мрій у конвертах: Укрпошта розповіла, про що українські діти пишуть Миколаю

Цьогорічна історія з листами до Святого Миколая - це не просто святкова традиція. Це зріз настроїв, мрій і болю, який живе в дитячих словах. За місяць роботи Резиденції, з 25 листопада по 25 грудня, Укрпошта зібрала й передала Миколаю понад 10 тисяч листів. Географія - уся Україна і навіть далі. Деякі конверти долали пів світу, щоб дістатися Києва, зокрема й із Японії.

І це, погодьмося, вже не просто про подарунки.

Як писали діти

Листи надходили по-різному.

• через святково оформлені відділення;
• цілими класами зі шкіл;
• разом із батьками;
• інколи просто з рук у руки листоношам у селах і містах.

Хтось старанно виводив літери друкованим почерком, хтось клав у конверт малюнок, а дехто - кілька сторінок тексту, ніби боявся щось забути.

Місце, де все зійшлося

Усі ці листи зрештою зібрали в Головпоштамті. Саме там, за словами Укрпошти, Святий Миколай вечорами перечитував кожне послання. Без винятків. Рядок за рядком.

Помічники кажуть: пропустити бодай один лист просто не змогли.

Про що писали найчастіше

Зміст був різний. Іноді дуже життєвий, іноді - наївний, а часом такий, що дорослим ставало ніяково.

Листи були смішні й серйозні водночас. Про те, як Настю добре годували шаурмою в таборі. Про те, як Аріна бажала Миколаю здоров’я. А Марк чесно зізнався, що цього року був не дуже слухняним, але старається виправитися, - розповідають в Укрпошті.

Було багато дрібних радощів. Новий конструктор. Книга. Іграшка.

Але було й інше, спільне бажання.

Одна спільна мрія

У багатьох листах повторювалося те саме прохання. Щоб закінчилася війна. Щоб мама або тато, які зараз на фронті, повернулися додому. Без пояснень, без зайвих слів.

Це не виглядало як пафос. Швидше як тиха, дуже доросла надія.

Діти, які просять не для себе

Святий Миколай цього року говорив про це без святкових прикрас.

Українські діти виявилися зрілішими за багатьох дорослих. Вони часто просять не для себе, а для інших. І це, напевно, найкраща відповідь на питання, яким буде майбутнє України. Воно світле. Хоч і прикро, що ці бажання зовсім не дитячі. У цих листах багато відлуння війни, яка краде дитинство, - каже він.

І додає, що разом із ЗСУ зробить усе можливе, аби головне бажання цих дітей стало реальністю. Навіть якщо з "їхнім Дєдом Морозом" доведеться говорити окремо.

Маленькі мрії, які стають реальністю

Поки велике бажання ще попереду, Укрпошта разом із Mastercard взялася за те, що може зробити вже зараз. Діти, які залишили зворотну адресу й написали про свої добрі справи - допомогу батькам, турботу про тварин, навчання, - отримають подарунки.

Серед них:

• книги;
• пазли;
• конструктори;
• іграшки.

Святкові брендовані авто вже готуються вирушити в дорогу. У міста й маленькі села. Туди, де хтось чекає відповіді на свій лист.

Те, що залишається між рядками

Ці 10 тисяч листів - не про Миколая. І навіть не про подарунки. Вони про країну, яка дорослішає разом зі своїми дітьми. І про дитинство, яке триває попри все.