Росія поки опирається: Президент України про реальний стан переговорного процесу

Питання припинення вогню знову повертається у публічний простір, але без рожевих окулярів. Росія, як і раніше, демонструє обережність, затягує паузи й уникає чітких відповідей. Про це президент України Володимир Зеленський сказав у розмові з журналістами, коментуючи реальні настрої та закулісні процеси навколо можливого перемир’я.

Перемовини, які не афішують

Під час спілкування главу держави прямо запитали: чи готують США та їхні союзники нові важелі тиску, щоб змусити Москву погодитися на припинення вогню.

Зеленський підтвердив, що контакти тривають. Не гучно, без гучних заяв, але постійно.

Американці точно ведуть перемовини з рускімі. Проговорюють різні варіанти. Поки що Росія крутить носом, але партнери у нас достатньо сильні, деякі з них особливо, і зможуть носа відкрутити, якщо захочуть, - зазначив президент.

Фраза, до речі, швидко розлетілася соцмережами. Бо сказано образно, по-людськи, без дипломатичного туману.

Хто і як може тиснути

З одного боку, Росія робить вигляд, що її нічого не лякає. З іншого - вона чудово розуміє, хто сидить за столом перемовин. Українські партнери - це не абстрактні спостерігачі, а держави з економічними, військовими й політичними інструментами впливу.

Йдеться не лише про санкції.

• це і військова допомога;
• і фінансові рішення;
• і міжнародна ізоляція, яка поступово стискає простір для маневру.

Саме на це, ймовірно, і натякає президент, говорячи про "сильних партнерів".

Між паузами і тискомСитуація виглядає так: Росія тягне час, перевіряє межі дозволеного, дивиться, хто втомиться першим. Але паралельно з цим зростає зовнішній тиск. Не різко, не миттєво, а системно. І в якийсь момент поле для ухиляння може просто закінчитися.

Це не обіцянка швидкого результату. Радше твереза оцінка реальності, без прикрас.

Політика без романтики

У підсумку Зеленський дає зрозуміти: Україна бачить гру такою, якою вона є. Без наївних очікувань, але й без відчаю. Перемовини йдуть, партнери на місці, важелі впливу нікуди не зникли. А от питання, коли саме їх використають на повну, залишається відкритим.