В Україні створюють єдиний Реєстр житла для ВПО: вже відібрано 12 тисяч об'єктів

В Україні розгортається доволі масштабна історія - рахують і перевіряють усе державне та комунальне житло, яке теоретично можна віддати людям, що були змушені виїхати зі своїх домівок. Йдеться про реалізацію закону №4080. Ідея проста на словах, але складна в деталях: створити один спільний Реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб.

Якщо коротко - держава намагається зрозуміти, скільки в неї реально є квадратних метрів, які не стоять мертвим вантажем.

Що вже зроблено

Від Фонд державного майна України та місцевих громад передали майже 12 тисяч об’єктів для обстеження. Цифра звучить сухо, але якщо уявити - це тисячі будівель по всій країні. Старі адмінприміщення, гуртожитки, нежитлові споруди, будинки, які роками стояли закритими.

І що важливо: частину з них можна привести до ладу. Десь вистачить косметики, десь доведеться міняти дах і комунікації. Але це не руїни, які без шансів.

Фінансування планують шукати і в держбюджеті, і серед міжнародних партнерів. Бо, як показує практика, гуманітарні пакунки - це добре, але дах над головою - важливіший.

Як проходить перевірка

Обласні та районні комісії буквально їздять і дивляться все на місці. Фото, відео, технічні акти. Фіксують:

• в якому стані будівля;
• чи є пошкодження;
• чи можна її відновити;
• скільки приблизно це коштуватиме.

Тобто це не формальна "галочка", а доволі приземлена робота. Іноді неприємна - бо не все виглядає оптимістично.

Позиція народного депутата

Народний депутат Сергій Козир говорить про це як про фундамент для реальної житлової політики.

Аудит житла – це актуальна тема для всіх внутрішньо переміщених осіб. За рахунок цього майна державі вдасться сформувати достатній обсяг житла й надати його людям не тимчасово, а на постійній основі, – зазначає він.

Фактично йдеться про перехід від тимчасових рішень до системних. Не на кілька місяців. А з розрахунком на роки.

І тут важливий момент. За словами Козиря, після завершення інвентаризації можна буде чітко показати міжнародним донорам: ось об’єкти, ось обсяг робіт, ось кошторис. Не абстрактна допомога, а конкретний проєкт.

Багато міжнародних партнерів готові вкладатися саме в соціальну сферу – у відновлення, ремонт і будівництво житла. Це дає можливість поступово переходити від продуктових наборів до системних рішень, – пояснює він.

Яким буде це житло

Об’єкти планують поділити на кілька категорій. Без зайвої романтики:

• ті, де потрібен мінімальний ремонт;
• ті, що потребують середнього втручання;
• і ті, де доведеться робити капітальне відновлення.

І вже від цього залежатиме, скільки часу і грошей потрібно.

До речі, часто згадують гуртожитки. Кількість студентів зменшилась, частина молоді виїхала за кордон - а будівлі стоять. І не всі вони використовуються ефективно. Частина пустує. Частина поступово руйнується.

Це, по суті, готовий ресурс. Питання лише в організації.

Інтерактивна мапа: як це працюватиме

Наступний етап - запуск інформаційної системи. Тобто не просто список на папері, а інтерактивна мапа.

Уявімо ситуацію: людина евакуюється з Херсон, чи з Покровськ, або з Куп’янськ. Вона заходить на мапу і бачить, де є доступне житло. Не навмання їхати "кудись", а розуміти - тут є вільні квартири, тут є можливість працевлаштування, тут школа чи садок.

Ідея виглядає логічною. Хоча, звісно, все залежатиме від того, наскільки швидко система реально запрацює і наскільки прозоро працюватиме.

Чому це більше, ніж просто база даних

Якщо дивитися ширше, створення Реєстру - це спроба перейти від хаотичних рішень до довгострокової стратегії. Бо питання житла для ВПО - це не місяць і не два. Це роки.

І, можливо, головне тут навіть не сам перелік об’єктів, а розуміння реального ресурсу держави. Скільки є житла. В якому воно стані. Що можна відремонтувати. Що дешевше відбудувати заново.

Це вже не гуманітарна історія. Це питання внутрішньої стабільності та зменшення міграційних ризиків.