Кожна четверта жінка - жертва: у Європі оприлюднили дані про насильство щодо українок

European Union Agency for Fundamental Rights оприлюднила новий звіт, і цифри там, відверто кажучи, непрості. Йдеться про українок, які виїхали до країн ЄС після повномасштабного вторгнення Росії. Здавалося б, люди рятувалися від війни - але навіть за кордоном частина з них знову стикається з небезпекою.

За даними дослідження, кожна четверта українська жінка, яка була змушена покинути дім, пережила фізичне або сексуальне насильство з початку війни. І що особливо болісно - у 62% випадків це сталося вже в одній із країн Євросоюзу. Тобто після втечі. Після всіх блокпостів, валіз, нічних переїздів і страху за дітей.

Мільйони виїхали, але безпека - не гарантія

Після 24 лютого 2022 року близько 2,5 мільйона жінок і дівчат отримали тимчасовий захист у державах ЄС. Це величезна цифра. За нею - реальні історії: хтось оселився в Чехії, хтось у Німеччині, хтось у Польщі. Нове житло, нова мова, нові правила. І водночас - нові ризики.

Директорка FRA Сірпа Раутіо прямо заявила:

Держави-члени ЄС повинні забезпечити, щоб жінки отримували захист, підтримку та справедливість за те, що вони пережили, щоб вони могли відновити своє життя.

Що саме відбувається

Звіт базується на опитуванні понад 1200 українок у 2024 році - серед тих, хто проживає в Чехії, Німеччині та Польщі. Окремо провели ще й глибинні інтерв’ю з 30 жінками, які пережили насильство.

Якщо говорити конкретно:

• 25% українок зазнали фізичного або сексуального насильства від початку війни;
• 62% із них - уже на території ЄС;
• 9% - під час самої втечі;
• 39% пережили насильство в Україні, часто з боку; російських військових.

А ще 51% опитаних розповіли про сексуальні домагання. Причому 23% з них - онлайн. І цей показник вищий, ніж серед жінок у ЄС загалом. Тобто навіть в інтернеті частина українок стає мішенню.

Мова як привід для агресії

Окрема деталь, яка, можливо, когось здивує. 54% жінок розповіли, що стикалися з негативною реакцією або навіть нападом після того, як публічно говорили українською мовою. Найчастіше такі випадки фіксували у Чехії та Польщі.

Це не завжди фізичне насильство. Іноді це приниження, образи, тиск. Але коли людина і так у стані стресу, навіть словесна агресія ранить.

Пропозиції допомоги, які насторожують

Майже кожна четверта українка повідомила, що отримувала пропозиції житла або роботи з ознаками можливої експлуатації. Тобто під виглядом допомоги могла ховатися спроба скористатися вразливістю.

Такі речі часто виглядають невинно: "безкоштовне проживання", "легка робота без знання мови". Але за цим можуть стояти зовсім інші наміри. І це ще одна причина, чому питання захисту не можна вважати другорядним.