НБУ роз’яснив правила обміну пошкоджених доларів 1996 року

Старі долари серії 1996 року приймають - або ні? А якщо купюра надірвана чи заляпана? НБУ розібрав ці питання після хвилі скарг від людей.

Проблеми виникають у двох випадках. Перший - купюра побита життям: надриви, плями, вицвіла. Другий - банкнота випущена давно, хоч і виглядає нормально.

Для кожної ситуації є чіткі норми валютного законодавства. Регулятор вимагає від усіх установ з ліцензією дотримуватися цих правил. Без винятків.

Пошкоджені купюри: тільки інкасо

Якщо банкнота серйозно зношена - рік випуску не має значення - вам запропонують операцію інкасо. Це стосується розірваних, обпалених, забруднених або вицвілих купюр.

Інкасо можуть здійснювати тільки ті установи, які мають договір з іноземним банком-кореспондентом. Ступінь зношеності долара визначає Федеральна Резервна система США, а не український регулятор. Ці критерії прописують у договорах з іноземними партнерами.

Механізм простий: прийняті купюри відправляють іноземному банку-кореспонденту для обміну на придатні до обігу банкноти. Втім, є нюанс. Згідно зі статтею 47 відповідного положення, банки стягують комісію за такі операції відповідно до власних тарифів. Інформацію про розміри комісії мають надавати клієнтам.

Повномасштабна війна суттєво ускладнила логістику - прямі витрати банків на передавання валюти для обміну зросли, тому комісії за інкасо поступово збільшуються. Клієнти можуть порівняти умови різних установ і обрати вигіднішу.

Строки виплати відшкодування банки встановлюють самостійно: або одразу після приймання купюр, або після отримання коштів від іноземного банку-кореспондента.

Старі долари без пошкоджень: обмін обов'язковий

Уповноваженим установам заборонено встановлювати обмеження за номіналом чи роком емісії банкнот, які є законним платіжним засобом на території відповідної держави. Це стосується всіх номіналів доларів США, випущених Федеральною резервною системою з 1914 року дотепер. Про це чітко зазначено в Положенні про структуру валютного ринку України, умовах та порядку торгівлі іноземною валютою, затвердженому постановою № 1.

Національний банк України не ухвалював жодних актів, що забороняють валютно-обмінні операції з іноземною валютою, зокрема з доларами серії 1996 року чи старішими.

Отже, уповноважені установи зобов'язані приймати банкноти іноземної валюти, які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам на офіційних сайтах центральних банків іноземних держав. Головна умова - купюра не має ознак зношення або набула під час обігу лише незначного зношення.

Цікаво, що до незначного зношення належать локальні потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, втрата жорсткості паперу, відбитки штампів чи печаток загальною площею до 200 мм², до трьох плям діаметром до 5 мм кожна, до трьох надривів довжиною до 3 мм, до чотирьох отворів діаметром не більше 1 мм.

Що робити при відмові

Якщо банк відмовляє обміняти валюту на підставі року випуску, клієнт може звернутися до Національного банку для проведення перевірки. Якщо виявлять порушення вимог законодавства та нормативно-правових актів НБУ, до порушників застосують відповідні заходи впливу.

Наступного тижня регулятор проведе зустріч з уповноваженими установами - обговорять звернення громадян, проблемні питання та нададуть додаткові роз'яснення учасникам ринку.

До ознак значного зношення чи пошкодження належать розірвані на частини купюри, банкноти з пошкодженими елементами дизайну та захисту - видалені цифрові чи текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично-змінні елементи захисту, захисні стрічки. Сюди потрапляють купюри зі зміненим первісним кольором паперу або зображень.

Локальні забруднення, включно з видимими в ультрафіолетових променях, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти, теж роблять купюру непридатною для звичайного обміну. Те саме стосується загальних забруднень, що спричиняють люмінесценцію паперу в ультрафіолеті. Обпалені, пропалені, трухлі купюри - пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, різних рідин, хімікатів або з ознаками гниття - приймають виключно на інкасо. Банкноти з явними друкарськими недоліками теж потрапляють до цієї категорії.

Окремий випадок - банкноти, вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної банком-емітентом. Їх приймають на інкасо за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін.

Варто згадати, що банки та небанківські фінансові установи приймають на інкасо від фізичних осіб банкноти іноземних держав трьох категорій: ті, що набули ознак зношення понад допустимі норми незначного пошкодження; ті, що мають одну або кілька ознак значного зношення чи пошкодження; ті, що вилучені з обігу.

Регулятор наголошує: правила однакові для всіх учасників ринку. Жодних винятків чи особливих умов для окремих установ не існує.