
Кабмін схвалив податкові зміни: що чекає цифрові платформи, посилки та бізнес

Кабінет міністрів дав "зелене світло" пакету податкових законопроєктів, які зачіпають одразу кілька сфер. Йдеться про доходи з цифрових платформ, міжнародні посилки та навіть військовий збір - його планують залишити й після завершення воєнного стану.
Про це повідомили у Міністерстві фінансів. І, якщо коротко, зміни можуть відчути як бізнес, так і звичайні люди.
Навіщо це все
Як пояснив міністр фінансів Сергій Марченко, це частина більшої історії.
Це частина системної роботи уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період, - зазначив він.
Тобто ідея не лише в податках як таких. Мова про те, щоб витягнути з "тіні" частину доходів і водночас наповнити бюджет.
Доходи з цифрових платформ: що зміниться
Окремий блок - це заробітки через сервіси на кшталт таксі, оренди житла або онлайн-продажів.
Планують запровадити автоматичний обмін інформацією про такі доходи - фактично за міжнародними стандартами. Це те, що давно працює в країнах ЄС.
Якщо простіше, то:
- податок на доходи фізосіб хочуть знизити до 5% (замість 18%);
- самі платформи стануть податковими агентами;
- продаж особистих речей до €2 тис. на рік не обкладатиметься податком;
- правила діятимуть і для українських, і для міжнародних сервісів, включно з Bolt, Uklon, Airbnb, Uber.
Ці норми, до речі, планують запустити з 2027 року. Не завтра, але й не так далеко.
Що буде з посилками з-за кордону
Тут зміни можуть бути більш відчутними.
З 2027 року ПДВ планують нараховувати на всі товари, які заходять в Україну через пошту чи експрес-доставку - незалежно від їх вартості.
Але є нюанс:
- посилки до €45 (подарунки, особисті речі) залишаться без ПДВ;
- податок буде "вшитий" у покупку ще на етапі оформлення замовлення;
- платформи самі платитимуть податки, без участі покупця.
Ідея в тому, щоб вирівняти умови для українських магазинів і закордонних. Бо зараз, як не крути, різниця є.
Військовий збір залишать довше
Ще один момент - військовий збір. Його не планують скасовувати одразу після завершення воєнного стану.
Навпаки, хочуть продовжити ще на три роки. Гроші підуть на оборону і відбудову.
Ставки пропонують такі:
- для звичайних громадян - 5%;
- для ФОП 1, 2 і 4 груп - 10% від мінімальної зарплати;
- для 3 групи - 1% від доходу.
Тут, в принципі, логіка зрозуміла - витрати залишаються великими.
Зобов’язання перед МВФ і нові вимоги
Окремо в Мінфіні нагадали про домовленості з МВФ. Ще у березні з’явився законопроєкт, який фактично зібрав податкові зобов’язання України в одному документі.
Наприклад, пропонується обов’язкова реєстрація платниками ПДВ для ФОПів, якщо їхній річний дохід перевищує 4 млн грн.
Також документ охоплює ті ж питання цифрових платформ і міжнародного обміну даними.
Цікаво, що раніше планка була значно нижчою - близько 1 млн грн. Це викликало хвилю критики серед підприємців. Після цього уряд, схоже, почав шукати компроміс і підняв поріг.
Переговори та умови програми
Усі ці зміни частково пов’язані з новою програмою фінансування від МВФ. Вона розрахована на 48 місяців і передбачає цілий набір умов.
Йдеться про:
- 16 структурних маяків для уряду і парламенту;
- кілька попередніх вимог, без яких програму взагалі не запустили б.
Щоправда, після останніх переговорів частину жорстких умов скасували. Але самі ідеї нікуди не зникли - вони залишились у планах як орієнтири.