Міжнародний валютний фонд знову говорить про гривню — цього разу наполегливо. За кулісами переговорів усе більше звучить думка, що курс треба трохи "відпустити". Девальвація, мовляв, допоможе наповнити бюджет і збалансувати фінанси, які вже виснажені війною. Але в Україні цю пропозицію сприйняли неоднозначно.
Пропозиція, що викликає тривогу
Як повідомляє Bloomberg, у МВФ вважають: якщо дозволити гривні поступово послабитися, це збільшить надходження до бюджету у національній валюті. Простіше кажучи, держава отримає більше гривень із тих самих доларів допомоги. Звучить технічно, але на практиці — це нові ціни, дорожчі імпортні товари й хвиля невдоволення.
У Нацбанку стоять на своєму: ризиків занадто багато. Якщо гривня почне падати, то ціни — підскочать. А разом із ними і недовіра людей, які й без того пережили не одну валютну бурю. За словами джерел, близьких до регулятора, "зараз важливіше втримати спокій, ніж шукати швидкі вигоди".
Гроші, політика і війна
Розмови про курс гривні — це не просто про цифри. Це про політичну довіру, підтримку Заходу і про те, як довго триватиме війна. МВФ бачить ситуацію прагматично: якщо бойові дії не закінчаться раніше 2026 року, треба готуватися до довгого марафону, а не спринту. І в цьому контексті гнучкий курс здається логічним. Але для українців — це ще одне нагадування, що легких рішень не буде.
Цього тижня українська делегація була у Вашингтоні. Йшлося про нову програму МВФ на 8 мільярдів доларів. Попередня — на 15,6 мільярда — майже вичерпана. Наступні зустрічі заплановані на листопад, а сама Крісталіна Георгієва, ймовірно, приїде до Києва особисто. Її візит має не лише формальний характер — це своєрідний знак довіри.
Тим часом — своя гра
Паралельно президент Володимир Зеленський зустрічався у Білому домі з Дональдом Трампом. Мета — не лише військова допомога, а й стабільність фінансової підтримки. Адже навіть невеликі затримки чи непорозуміння можуть коштувати економіці надто дорого.
У НБУ вважають, що ефект від зниження курсу буде короткочасним. Адже більшість бюджету — це не експорт, а міжнародна допомога. Відповідно, вигода від ослаблення гривні — умовна. А от інфляція, як кажуть економісти, може знову розкрутитися, з’їдаючи зарплати й заощадження.
Реакція МВФ і прогнози
Голова європейського департаменту Фонду Альфред Каммер пояснив: обережні прогнози — не через політику, а через війну. Російські атаки по енергетиці, тривалі бойові дії — усе це впливає на економіку. МВФ очікує, що цього року держборг сягне близько 108,6% ВВП, а наступного — зросте ще трохи. Проте є й крихітний промінь надії: прогноз зростання ВВП на 2025 рік залишається позитивним — близько 2%, а у 2026-му — 4,5%.
Фонд наполягає: допомога буде, але лише разом із реформами. Мова про боротьбу з корупцією, покращення врядування та посилення інституцій. Без цього Україна не зможе гідно пройти через майбутню реструктуризацію боргів і рухатися в напрямку ЄС.
Гривня після шторму
Нагадаємо, що у 2022 році, одразу після вторгнення, НБУ зафіксував курс гривні, щоб не допустити паніки. Потім його трохи відпустили, і за два роки гривня втратила близько 13% до долара. У МВФ це вважають "нормальним процесом адаптації", але в Україні добре пам’ятають, як боляче це відбивалося на гаманцях людей.
Ніхто не говорить уголос, але відчуття, що готується велика зміна, — у повітрі. Девальвація — це не просто цифри на табло обмінників, це про довіру до майбутнього. І зараз ця довіра — на вагу золота. Україна стоїть на межі між фінансовою стабільністю й необхідністю змін, а час — найжорсткіший арбітр у цій грі.