Зміна часу — це не лише переставлення стрілок. Для організму це мікрошок, схожий на коротку подорож через кілька часових поясів без валіз і квитка. Тіло наче губиться в добі: день ніби звичний, а все одно не так. Кардіологи нагадують — навіть така дрібниця може вплинути на серце, сон і настрій серйозніше, ніж здається.
Порушений ритм
Переведення годинників збиває наш природний темп. Американська академія медицини сну і Асоціація серця вже роками говорять про шкоду таких змін. Вони навіть пропонують залишитися на одному постійному часі, адже людська біологія не любить експериментів зі сном.
"Весняний" перехід особливо важкий: одна ніч без повноцінного відпочинку запускає гормони стресу, серце починає працювати у форсажному режимі. І хоч здається, що різниця лише в одній годині — для тіла це як короткий нічний марафон.
Серце і годинник
Олена Соломко, кардіолог Київського медичного університету, пояснює: навіть через кілька місяців організм не повністю адаптується до літнього часу. Біологічний годинник наче відстає від офіційного — живе у власному темпі. Це створює напруження для серця, особливо у тих, хто має хронічні проблеми.
Саме в перші дні після весняного переходу зростає кількість інфарктів та інсультів. У США, наприклад, у штаті Мічиган після зміни часу кількість серцевих нападів у понеділок збільшувалася на чверть. А фінські дослідники помітили — у перші два дні після переведення стрілок інсультів стає більше на 8%.
Наслідки, які не видно одразу
Крім серця, страждає нервова система. Недосип і порушення ритмів підвищують ризик депресії, аритмії, а також збільшують кількість дорожніх аварій. Кардіологи кажуть: українці ще більш вразливі через війну — постійна тривожність і нестача сну роблять адаптацію до нових часових рамок ще важчою.
До того ж у темряві восени і взимку ми отримуємо менше природного світла, а отже — менше серотоніну. Саме тому після переведення годинників багато хто відчуває пригніченість і втому, навіть якщо спав достатньо.
Зимовий час — м’якший, але не без наслідків
Повернення до стандартного часу вважається легшим. Ми наче "повертаємо" собі годину сну, отримуємо більше ранкового світла. Воно допомагає тілу прокидатися, синхронізує внутрішній годинник. Але навіть цей перехід не проходить безслідно.
Лікарі зазначають, що звичний розклад — сон, їжа, фізична активність — може збитися навіть через одну зайву годину. Люди відчувають легкий "міні-джетлаг": дратівливість, млявість, труднощі з концентрацією. І якщо для когось це дрібниця, то для людей із хронічними захворюваннями — серйозне випробування.
Як допомогти організму
Фахівці радять готуватись до зміни часу заздалегідь — поступово. За кілька днів до переведення годинника варто змістити режим сну на 15–20 хвилин. Це допомагає тілу "підлаштуватися" без стресу.
Інші поради прості, але дієві:
- Вранці відкривайте штори або виходьте на світло одразу після пробудження — це сигнал для організму, що день почався.
- Перед сном уникайте екранів телефонів і телевізора — синє світло гальмує вироблення мелатоніну.
- Не змінюйте різко час прийому їжі та занять спортом, адже ці звички теж впливають на ритм.
До речі, Американська асоціація серця включила сон до свого "Життєвого списку 8" — поряд із правильним харчуванням і відмовою від шкідливих звичок. Бо без сну навіть найсильніше серце не витримає довго.
Час, який варто зупинити
Можна скільки завгодно сперечатися про економічну доцільність зміни часу, але тіло має власну арифметику. Для нього кожна така маніпуляція — це не дрібна зручність, а боротьба із самим собою.
І, можливо, настав момент, коли варто дозволити нашому організму жити за власним ритмом, а не за стрілками годинника. Бо серце не знає, котра година. Воно просто хоче битися рівно.