У Європі готують перелік вимог до росії: які умови хочуть висунути для миру

У Євросоюзі готуються сформувати список поступок, на які, на думку європейських політиків, має піти Росія, якщо справа дійде до реальної мирної угоди щодо війни в Україні. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас, спілкуючись із журналістами.

Головний меседж звучить доволі однозначно: тиснути потрібно не на Київ, а на Москву. За словами Каллас, саме Росія має виконувати умови, а не Україна, яка й так перебуває під постійним політичним і військовим пресингом.

"Без Європи угоди не буде"

Каллас окремо наголосила, що будь-які переговори не можуть відбуватися без участі Європи. І мова не лише про формальну присутність за столом, а про реальний вплив на зміст домовленостей.

Усі за столом переговорів, включаючи росіян та американців, повинні розуміти, що потрібна згода європейців (щоб укласти мирну угоду)... І для цього у нас також є умови. І ми повинні ставити ці умови не українцям, на яких вже чиниться великий тиск, а росіянам, - сказала вона.

Фактично ЄС сигналізує: мир не може бути підписаний "десь збоку", без врахування позиції європейських країн.

Переговори як інструмент тиску

До речі, схожу думку раніше висловлював і оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Він писав, що Владімір Путін перетворив сам процес переговорів на окрему зброю - не для завершення війни, а для затягування часу.

Ідея проста: поки йдуть розмови, можна уникати жорстких рішень, перегравати позиції, намагатися покращити відносини зі США і водночас не змінювати реальну ситуацію на фронті. Чемпіон вважає, що якщо Білий дім справді хоче результату, то тиск має йти саме на Кремль, а не на Україну.

Різні сигнали з різних сторін

З російського боку, як це часто буває, звучать обережні формулювання. Міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров заявив, що в переговорах попереду ще "багато роботи". Фраза знайома і, по суті, ні до чого конкретного не зобов’язує.

Водночас українська сторона говорить про інше. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав активізувати мирні зусилля, не розтягувати процес і, зокрема, перейти до формату зустрічі на рівні лідерів. Тобто не нескінченні консультації, а реальні політичні рішення.