Уряд готується знову дати "Національному кешбеку" зелене світло — вже у 2026 році. Попри критику, сумніви експертів і відсутність відчутних результатів, у проєкті держбюджету з’явився пункт про продовження цієї програми. Цього тижня документ має дістатися до Верховної Ради.
Цікаво, що конкретна сума фінансування не вказана. Кошти планують взяти із залишків Фонду соціального страхування на випадок безробіття — тобто фактично з грошей, які могли би піти на допомогу людям без роботи.
Коли ідея не перетворюється на результат
Нагадаємо, "Національний кешбек" офіційно запрацював 11 жовтня 2024 року, хоча тестували його ще у вересні. Суть програми проста: держава повертає 10% від вартості українських товарів — але не більше 3000 гривень на місяць. Гроші, які люди отримують, можна витрачати лише знову на вітчизняні продукти чи послуги.
Ідея виглядала оптимістично: за підрахунками урядовців, кешбек мав дати плюс 0,25% до ВВП. Але, за даними Мінекономіки, реальне зростання виявилося мізерним — 0,001%. Іншими словами, ефект від програми майже непомітний, хоча гроші витрачалися справжні.
Мільярди на папері
Попри слабкі показники, проєкт не згорнули. Навпаки, чиновники продовжують звітувати про "успіхи". За офіційними даними Мінекономіки, з моменту запуску українці отримали близько 4 млрд гривень кешбеку. Формально — це підтримка внутрішнього ринку, але, по суті, це ті самі бюджетні гроші, що просто змінили маршрут.
Критика з боку експертів
Багато фахівців від самого початку не вірили в ефективність програми. І час, здається, їх не спростував. Економіст Ілля Несходовський переконаний:
Інший експерт, Руслан Чорний, пояснює, що єдиними, хто реально виграє від кешбеку, стали торговельні мережі. Адже більшість повернених коштів громадяни витрачають не на нові покупки, а на "комуналку" або зв’язок. Тобто замість стимулювати економіку, програма лише перерозподіляє кошти всередині системи.
Політична складова рішення
Тоді чому ж уряд знову наполягає на її продовженні? Є припущення, що це питання не стільки економічне, скільки політичне. Програму свого часу представили як ініціативу президента — і, можливо, тепер не хочуть визнавати, що вона не спрацювала.Крім того, як зазначають аналітики, механізм розподілу коштів у "Нацкешбеку" досить непрозорий, а отже, провести повноцінний аудит майже неможливо.
Спроби переглянути рішення
Деякі народні депутати все ж виступили проти. Зокрема, Ярослав Железняк повідомив, що на робочих групах уже пропонували вилучити кешбек із бюджету-2026 і направити 3,5 млрд грн залишків фонду на потреби Міноборони. Але Міністерство фінансів не підтримало цю ідею, посилаючись на позицію прем’єрки.
Коли економіка стикається з політикою
Експерти припускають, що компромісу не буде. Як зазначає Руслан Чорний, ухвалення бюджету завжди супроводжується кулуарними домовленостями:
Тому цілком імовірно, що "Нацкешбек" залишиться — хай і без очевидного сенсу для економіки.
Продовження програми, яка не дала результатів, виглядає радше політичним жестом, ніж економічним рішенням. У країні, де кожна гривня бюджету має вагу, такі кроки викликають запитання. І головне з них – чи не перетворюється кешбек на ще один інструмент витрачання коштів "заради процесу", а не заради розвитку.