У парламенті з’явилася несподівана ініціатива, яка одразу викликала чимало обговорень. Народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко запропонував альтернативу нинішній системі мобілізації, яку в народі вже називають "бусифікацією". Його ідея — не змушувати до служби тих, хто не має мотивації, а залучити тих, хто дійсно хоче воювати, навіть якщо це іноземці.
П’ятеро перуанців на боці України
Сам Гончаренко розповів, що нещодавно допоміг доставити в Україну п’ятьох громадян Перу. Це не просто добровольці — усі вони мають бойовий досвід і проходили підготовку у морській піхоті США. За словами депутата, перуанці приїхали не як туристи й не як найманці без розуміння ситуації. Вони усвідомлюють, за що воюють, і готові долучитися до штурмових підрозділів ЗСУ.
Аргумент у цифрах
Гончаренко підрахував: щоб підготувати одного українського мобілізованого, держава витрачає близько 5–7 тисяч доларів. І це — без гарантії, що людина захоче або зможе воювати. Натомість за ці ж кошти, каже депутат, можна запросити досвідченого іноземного солдата, який уже має мотивацію і розуміння, навіщо він тут.
Мотивація як нова валюта війни
Депутат переконаний, що головна сила армії — не кількість, а вмотивованість. Бо примусові мобілізаційні заходи не завжди приносять очікуваний результат. Людина, яку змушують іти на фронт, — це не те саме, що солдат, який прийшов свідомо. Саме тому Гончаренко вважає, що час змінити підхід:
Погляд у майбутнє
Його пропозиція поки що лише ідея, але вона відкриває дискусію, якої давно бракувало. Якщо залучення іноземців стане системним рішенням, Україна може отримати не лише підкріплення, а й новий досвід, який зміцнить армію в довгостроковій перспективі.
Війна — це не лише про зброю й стратегію. Це ще й про людей, їхню готовність і мотивацію. Україна сьогодні стоїть перед непростим вибором: продовжувати мобілізувати тих, хто не хоче, чи дати шанс тим, хто прагне боротися свідомо. І саме це питання, здається, ще довго не втратить актуальності.