Після завершення воєнного стану український ринок праці можуть чекати серйозні зміни. Йдеться про проєкт нового Трудового кодексу, над яким Мінекономіки працювало не один місяць. Точніше - понад два роки. Кабмін уже схвалив документ 7 січня, але у Верховній Раді його поки не зареєстрували. Якщо ж кодекс ухвалять, чинний КЗпП відійде в історію.
Набути чинності ключові норми мають через шість місяців після скасування воєнного стану. Тобто не одразу, а з певним запасом часу для адаптації.
Як його готували
У Мінекономіки наголошують: документ не писали "в кабінеті на коліні". До роботи залучали бізнес, профспілки, експертів з ринку праці. За словами заступниці міністра економіки Дарії Марчак, ідея була проста - навести лад там, де роками існувала плутанина.
Інакше кажучи, щоб і роботодавець, і працівник однаково розуміли, хто за що відповідає.
Гнучкість замість одного шаблону
Один із ключових акцентів - гнучкі трудові відносини. Проєкт Трудового кодексу передбачає одразу дев’ять типів трудових договорів. Їх можна комбінувати залежно від ситуації.
Йдеться, зокрема, про:
- дистанційну та надомну роботу;
- договори з нефіксованим робочим часом;
- учнівські договори;
- інші формати, які вже давно існують на практиці, але погано вписуються у старі норми.
Для бізнесу це означає більше варіантів. Для працівника - чіткіші умови.
Цифровізація без паперових гір
Ще одна зміна - поступовий відхід від паперової бюрократії. Істотні умови праці мають фіксуватися у письмовому трудовому договорі. Але важливий нюанс: такий договір можна укладати в електронній формі.
Тобто без десятків копій і підписів у трьох примірниках. Формально, але зрозуміло.
Відпустки і баланс життя
Соціальні гарантії теж переглянули. Мінімальна тривалість щорічної оплачуваної відпустки зростає з 24 до 28 календарних днів. Для багатьох це відчутна різниця.
Крім того, розширюються можливості для поєднання роботи та батьківства. Кожен із батьків зможе використати частину оплачуваної відпустки для догляду за дитиною. Не лише "на папері", а в межах чітких правил.
Ознаки трудових відносин
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко звернула увагу ще на один момент. У кодексі чітко прописані ознаки трудових відносин - загалом їх вісім.
Це важливо для ситуацій, коли робота фактично є, а офіційно - "послуги" або "підряд". Такий підхід має зменшити сірі схеми і захистити працівників.
Мінімальна зарплата: нова формула
Мінімальну зарплату, як і раніше, встановлюватиме Верховна Рада. Але з’являється прив’язка до середньої зарплати по країні.
Стартова планка - не менше 40% середньої зарплати за перше півріччя попереднього року. Далі:
- через рік - 42%;
- ще через рік - 44%;
- поступово - до 50%.
Якщо подивитися на цифри: за даними Держстату, у листопаді 2025 року середня зарплата становила 27 тис. грн, мінімальна - 8 тис. грн, тобто близько 30%. За новими правилами мінімалка в такій ситуації мала б бути на рівні 10 800 грн.
Святкові та неробочі дні
Проєкт чітко фіксує перелік святкових днів. Вихідними залишаються:
- 1 січня - Новий рік;
- 8 березня - Міжнародний жіночий день;
- 1 травня - День праці;
- 8 травня - День пам’яті та перемоги над фашизмом;
- 28 червня - День Конституції;
- 15 липня - День Української державності;
- 24 серпня - День незалежності;
- 24 і 25 грудня - Різдво;
- Великдень - неділя і понеділок;
- Трійця - неділя і понеділок.
Без сюрпризів, але з чіткою фіксацією.
Види відпусток
Основна щорічна оплачувана відпустка - 28 днів за повний відпрацьований рік.
Окремі норми:
- педагогічні працівники - 56 днів;
- працівники до 18 років - 31 день;
- батькові після народження дитини - 14 календарних днів.
Усе це закріплюється на рівні кодексу, а не підзаконних актів.
Рівність і захист на роботі
У кодексі детально прописаний захист від дискримінації, мобінгу та харассменту. Працівник, який вважає, що його права порушили, може звернутися:
- до роботодавця;
- до державних органів;
- до суду.
Він має описати обставини, що свідчать про порушення. А от доводити відсутність дискримінації чи цькування повинен уже роботодавець або обвинувачена сторона.
Чіткі правила після перехідного періоду
Новий Трудовий кодекс не обіцяє ідеального ринку праці, але пропонує більш зрозумілі рамки. Саме на цьому і робиться акцент.