Європейський Союз разом зі Сполученими Штатами підготували так звану "програму процвітання" для України. Йдеться про великий рамковий план, який має поєднати фінансову підтримку з безпековими гарантіями і допомогти країні стати на ноги після завершення війни з Росією. Ідея проста за формою, але складна за змістом - створити основу для стабільності, а не латати дірки.
У документі на 18 сторінок, із яким ознайомилися журналісти, прямо зазначено: потенційно до 2040 року для України можуть залучити до 800 мільярдів доларів. Але найближчий орієнтир скромніший - близько 500 мільярдів на відбудову протягом наступних десяти років. Якщо говорити без пафосу, це той мінімум, без якого країна не зрушить з місця.
Хто і на що дає гроші
На старті в процес мають зайти ЄС, США та ключові міжнародні фінансові інституції - МВФ, Світовий банк та інші. Загальний початковий пакет виглядає так:
- 317 мільярдів доларів - безпосередньо на реконструкцію;
- 57 мільярдів - на відновлення приватного житла;
- близько 126 мільярдів - на будівництво і модернізацію державних та приватних об’єктів.
Окремо стоїть тема компенсацій постраждалим. Для цього планують використати спеціальний механізм, зав’язаний на заморожені російські активи на Заході. Питання складне, але його вирішили не змішувати з основною фінансовою частиною плану.
Що кажуть у Брюсселі
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, презентуючи фінансовий пакет підтримки України на 2026–2027 роки, прямо сказала, що Європа вже думає про момент припинення вогню.
За її словами, йдеться не просто про допомогу, а про спробу запустити економічне зростання, яке дозволить Україні не виживати, а розвиватися.
Звідки взялася цифра 800 мільярдів
У самому документі пояснюють: ця сума - не зі стелі. Вона базується на амбіціях країни, яка пережила війну, але хоче подвоїти ВВП, підвищити продуктивність праці та реально покращити рівень життя. Іншими словами, мова не лише про відбудову зруйнованого, а й про інвестиції в нову економіку.
Автори плану навіть наводять приклад країн Центральної та Східної Європи, які вступили до ЄС у 2004–2007 роках. Їхній ВВП з того часу майже потроївся. У документі прямо сказано: з Києвом цей фокус теж може спрацювати.
Умови, без яких нічого не буде
Головна умова - завершення війни. Без цього всі цифри залишаються на папері. Але є й інші вимоги.
Окремим пунктом підкреслюється швидкий прогрес України на шляху до вступу в ЄС. Хоча тут, як відомо, не все гладко. Угорщина вже майже два роки блокує початок переговорів, апелюючи до питання угорськомовної меншини. І навіть звучали заяви, що жоден угорський парламент "через 100 років" не підтримає членство України.
Та це не єдиний бар’єр. У документі прямо зазначено: Україні критично важливо повернути доступ до ринків суверенного боргу. Це потрібно для того, щоб банки змогли активніше кредитувати малий і середній бізнес, створюючи робочі місця і оживляючи економіку.
Паралельно йдеться про необхідність зміцнення судової незалежності, захисту прав власності та повернення довіри інвесторів. Без цього, як показує практика, великі гроші не заходять.
Хто реально платить
Єврокомісія вже запропонувала закласти для України 116 мільярдів доларів у наступному багаторічному бюджеті ЄС на 2028–2034 роки. Але тут є нюанс - усі країни-члени мають погодити це рішення. Переговори можуть затягнутися щонайменше на півтора року, та й не факт, що фінальна сума залишиться без змін, зважаючи на бажання багатьох столиць скорочувати витрати.
Що стосується США, конкретних цифр поки немає. У документі лише зазначено, що Вашингтон прагнутиме залучити "значний додатковий капітал" - як державний, так і приватний, включно з грантами, боргом та акціонерними інвестиціями.
Люди, інвестиції і ресурси
Цікава деталь - автори плану окремо рахують ефект від повернення мігрантів. За їхніми оцінками, якщо протягом перших двох років після війни в Україну повернуться 2,1 мільйона людей, це може дати плюс 5 відсотків до продуктивності і відчутне зростання ВВП на душу населення.
Додаткові гроші планують залучати через пільгові кредити міжнародних інституцій, гранти та благодійні програми. Також згадується можливість продажу прав на користування корисними копалинами - як інструмент залучення приватного капіталу в межах Інвестиційного фонду реконструкції США та України.
Куди саме підуть інвестиції
Мінеральний сектор називають перспективним, але з застереженнями. Наприклад, літієві проєкти мають довгі строки реалізації, потребують нових технологій і актуальних геологічних даних, особливо якщо говорити про "зелену" економіку.
Окрім надр, розглядають і цілком приземлені напрями:
- приватизація понад 3000 державних підприємств;
- відновлення більш як 25 тисяч кілометрів доріг;
- модернізація порту Чорноморськ;
- будівництво шести нових ядерних реакторів у Хмельницькому та Рівному.
В енергетиці США та американські компанії також готові співпрацювати у відновленні газової інфраструктури - від трубопроводів до підземних сховищ. Йдеться не лише про ремонт, а про модернізацію та спільну експлуатацію.