Цифрова пастка: у Раді пояснили, як знайдуть 2 мільйони чоловіків, що "залягли на дно"

У Верховній Раді все частіше говорять про новий формат мобілізації - не через рейди чи перевірки "на вулиці", а через аналіз даних. Ідея проста: якщо людина залишає цифровий слід, її можна знайти навіть без особистого контакту.

Мова про використання сучасних інструментів - від баз даних до аналітики великих масивів інформації. І, як не дивно, основна увага зараз прикута до приблизно двох мільйонів чоловіків, які фактично випали з системи військового обліку.

"Два мільйони": звідки ця цифра

У парламенті цю проблему вже називають окремим феноменом. Йдеться про людей, які не оновлюють дані, не з’являються у ТЦК і загалом ніби зникають з офіційного поля.

Але тут є нюанс. Повністю "зникнути" в сучасному світі майже неможливо.

Саме тому, за інформацією з профільного комітету, ставка робиться на синхронізацію різних державних реєстрів. Коли всі бази "підтягуються" одна до одної, вимальовується більш повна картина життя людини.

Як працюватиме об’єднання реєстрів

Після об’єднання баз даних ТЦК та інших органів система зможе відстежувати не лише офіційне працевлаштування чи виплати.

Звертатимуть увагу і на інші речі:

• людина не працює офіційно, але активно витрачає гроші;
• не отримує соцвиплати, але користується держпослугами;
• оформлює майно або користується юридичними сервісами.

І от саме на стику цих даних можуть з’являтися "сигнали".

Банки, сервіси, операції: де залишаємо слід

Членкиня комітету з нацбезпеки Соломія Бобровська пояснює: більшість тих, хто намагається уникнути обліку, все одно живе звичайним життям.

Тобто користується:

• банківськими картками, переказами, депозитами;
• електронними сервісами держави;
• операціями з нерухомістю чи договорами.

Фактично кожна така дія залишає слід. І, за новою логікою, саме ці сліди можуть стати підставою для встановлення місцеперебування або навіть обмежень.

Чи будуть обмеження

Одна з найбільш обговорюваних ідей - застосування обмежень, схожих на ті, що вже діють для боржників по аліментах.

Наприклад:

• заборона керувати автомобілем;
• блокування рахунків;
• інші обмеження доступу до сервісів.

Це поки що на рівні дискусій, але тема активно обговорюється.

Що кажуть у парламенті

Народна депутатка Ірина Фріз нагадала, що подібні ініціативи вже з’являлися раніше - ще під час роботи над мобілізаційним законодавством у 2024 році.

Тоді їх прибрали перед другим читанням.

І, як вона зазначає, якщо нові пропозиції будуть будуватися лише на примусі, без мотивації для служби, вони можуть знову не пройти голосування.

Примус чи мотивація

У Раді зараз немає єдиної думки. Частина депутатів говорить: потрібно створювати умови, щоб люди самі виходили з "тіні".

Інші - що без жорсткого контролю це не спрацює, особливо під час війни.

І десь між цими підходами зараз і шукають баланс.

Хто вирішуватиме, які дані використовувати

Остаточні рішення ще попереду. Багато залежить від того, як домовляться між собою державні структури.

Зокрема, ключову роль у цьому процесі відіграватимуть Міністерство цифрової трансформації та оборонне відомство. Саме вони визначатимуть, які дані стануть основою для пошуку тих самих "невидимих" громадян.