Багатьом знайома сцена: кіт сидить поруч, дивиться уважно, а ви мимоволі починаєте щось йому розповідати - про день, про новини, про дрібниці. З боку виглядає дивно. Але цікаво, що такі розмови мають значення. І не лише для людини.
Як коти "чують" людину
Коти не розуміють слів у нашому звичному сенсі. Їм байдуже, що саме ви кажете - про роботу чи про погоду. Зате вони дуже чутливі до іншого.
- інтонації;
- темпу мовлення;
- емоцій у голосі.
Саме це для них і є мовою. Спокійний тон вони зчитують як сигнал безпеки, різкий або напружений - як щось тривожне. Недарма коти вважаються майстрами невербального спілкування: вони помічають те, на що ми часто не звертаємо уваги.
Цікавий момент: між собою коти майже не нявкають. Ці звуки вони "вигадали" спеціально для людей. Фактично це спосіб підлаштуватися під наш світ і наші правила. Коли ви відповідаєте коту голосом, він отримує підтвердження - його помітили, з ним рахуються.
Голос як сигнал спокою
Розмова з котом - це не про слова, а про відчуття. Коли господар говорить рівно і лагідно, тварина сприймає це як знак, що довкола все нормально.
Так формується базове відчуття безпеки. А з ним приходить і спокійніша поведінка:
- кіт охочіше йде на контакт;
- менше лякається різких звуків;
- легше переносить зміни в домі.
З часом це помітно навіть у дрібницях. Тварина частіше лишається поруч, менше ховається, швидше розслабляється.
Що дають ці розмови людині
З іншого боку, розмова з котом працює і для власника. Коти - ідеальні слухачі. Вони не перебивають, не сперечаються і не оцінюють сказане.
Людина, проговорюючи вголос свої думки поруч із муркотливим "співрозмовником", ніби розкладає все по поличках. День стає зрозумілішим, напруга трохи спадає, емоції вирівнюються. Не тому, що кіт "дав пораду", а тому що голос допоміг навести лад усередині.
Можливо, ви помічали: після таких розмов стає тихіше - і в квартирі, і в голові.