Тема безкоштовних ліків в Україні давно викликає суперечки. Хтось каже, що це лише на папері, хтось уже отримував препарати без копійки з кишені. Виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко пояснює, як усе працює зараз - у 2026 році.
Картина, якщо дивитися без емоцій, зовсім не така, як була 10–15 років тому.
Від розпроданих квартир до державного фінансування
Колись діагноз гепатит С звучав як подвійний удар. По здоров’ю і по гаманцю. Люди брали кредити, продавали машини, квартири - шукали будь-який спосіб знайти гроші на лікування.
Тепер лікування багатьох тяжких і соціально значущих хвороб фінансується з бюджету. Тобто фактично - з податків. І пацієнт не доплачує нічого. Це важливий момент, бо раніше навіть часткове покриття витрат уже вважалося перемогою.
"Доступні ліки": як працює програма на практиці
Для мільйонів українців головним інструментом залишається програма "Доступні ліки". Вона стосується передусім тих, хто живе з хронічними хворобами й регулярно приймає препарати.
Серцево-судинні захворювання, діабет - це вже давно. Але зараз до переліку входять і психічні розлади, і епілепсія, й інші складні стани.
Механіка доволі проста:
- лікар виписує електронний рецепт;
- пацієнт отримує код на телефон;
- з цим кодом можна звернутися до будь-якої аптеки-партнера НСЗУ.
І що важливо - без прив’язки до місця прописки. Людина може жити в одному місті, бути зареєстрованою в іншому, але це вже не проблема.
Електронний рецепт, до речі, став не лише зручністю, а й способом навести лад. Держава бачить, скільки і яких препаратів реально потрібно в кожному регіоні. Це допомагає уникати дефіциту, хоча іноді перебої все ж трапляються.
Ліки у лікарні: що має бути безкоштовним
Окрема історія - стаціонар. Якщо людина потрапляє до лікарні, яка має контракт із державою, вона повинна отримувати препарати з Національного переліку без додаткових витрат.
Йдеться про базові речі:
- антибіотики;
- знеболювальні;
- розчини, витратні матеріали;
- інші основні засоби.
Тому вимоги на кшталт "принесіть свої шприци" або "купіть фізрозчин" — це порушення умов договору з НСЗУ. І це не дрібниця.
У лікарнях мають бути інформаційні стенди з переліком доступних препаратів. Також існують мобільні додатки, де можна перевірити наявність ліків. Якщо препарат є в переліку, але його відмовляються видати - це підстава звертатися до адміністрації або на гарячу лінію.
Договори керованого доступу: шанс на інноваційне лікування
Окремо варто сказати про так звані договори керованого доступу. Це механізм, який дозволяє державі напряму домовлятися з виробниками оригінальних препаратів.
Мова часто йде про орфанні хвороби, рідкісні генетичні порушення, дитячу онкологію. Один курс такого лікування може коштувати сотні тисяч доларів. Через звичайні тендери такі закупівлі були б або надто дорогими, або взагалі неможливими.
Переговори проходять конфіденційно, що дозволяє отримати знижки. Закупівлями займається ДП "Медичні закупівлі України", і саме через цей механізм вдалося закрити потреби в низці напрямків, де раніше пацієнти змушені були їхати за кордон.
Чорний ринок і проблема незареєстрованих препаратів
Попри зміни, проблеми залишаються. В Україні досі немає понад 40 критично важливих препаратів, які у світі вже є стандартом лікування.
Причина банальна — для великих фармкомпаній український ринок іноді занадто малий, а процедура реєстрації складна і тривала. У результаті з’являється "сіра" схема постачання: ліки ввозять через посередників, часто без належного контролю.
Проблема не лише в законності, а й у безпеці. Багато сучасних препаратів потребують суворого температурного режиму. Якщо його порушити - ефективність може знизитися або препарат стане небезпечним.
Вирішення тут лежить у спрощенні реєстрації стратегічно важливих ліків і в гармонізації українських правил із європейськими. Бо тільки офіційні закупівлі гарантують, що пацієнт отримає якісний і перевірений препарат.