European Union Agency for Fundamental Rights оприлюднила новий звіт, і цифри там, відверто кажучи, непрості. Йдеться про українок, які виїхали до країн ЄС після повномасштабного вторгнення Росії. Здавалося б, люди рятувалися від війни - але навіть за кордоном частина з них знову стикається з небезпекою.
За даними дослідження, кожна четверта українська жінка, яка була змушена покинути дім, пережила фізичне або сексуальне насильство з початку війни. І що особливо болісно - у 62% випадків це сталося вже в одній із країн Євросоюзу. Тобто після втечі. Після всіх блокпостів, валіз, нічних переїздів і страху за дітей.
Мільйони виїхали, але безпека - не гарантія
Після 24 лютого 2022 року близько 2,5 мільйона жінок і дівчат отримали тимчасовий захист у державах ЄС. Це величезна цифра. За нею - реальні історії: хтось оселився в Чехії, хтось у Німеччині, хтось у Польщі. Нове житло, нова мова, нові правила. І водночас - нові ризики.
Директорка FRA Сірпа Раутіо прямо заявила:
Що саме відбувається
Звіт базується на опитуванні понад 1200 українок у 2024 році - серед тих, хто проживає в Чехії, Німеччині та Польщі. Окремо провели ще й глибинні інтерв’ю з 30 жінками, які пережили насильство.
Якщо говорити конкретно:
- 25% українок зазнали фізичного або сексуального насильства від початку війни;
- 62% із них - уже на території ЄС;
- 9% - під час самої втечі;
- 39% пережили насильство в Україні, часто з боку; російських військових.
А ще 51% опитаних розповіли про сексуальні домагання. Причому 23% з них - онлайн. І цей показник вищий, ніж серед жінок у ЄС загалом. Тобто навіть в інтернеті частина українок стає мішенню.
Мова як привід для агресії
Окрема деталь, яка, можливо, когось здивує. 54% жінок розповіли, що стикалися з негативною реакцією або навіть нападом після того, як публічно говорили українською мовою. Найчастіше такі випадки фіксували у Чехії та Польщі.
Це не завжди фізичне насильство. Іноді це приниження, образи, тиск. Але коли людина і так у стані стресу, навіть словесна агресія ранить.
Пропозиції допомоги, які насторожують
Майже кожна четверта українка повідомила, що отримувала пропозиції житла або роботи з ознаками можливої експлуатації. Тобто під виглядом допомоги могла ховатися спроба скористатися вразливістю.
Такі речі часто виглядають невинно: "безкоштовне проживання", "легка робота без знання мови". Але за цим можуть стояти зовсім інші наміри. І це ще одна причина, чому питання захисту не можна вважати другорядним.