Світ знову лихоманить. Будь-яке загострення на Близькому Сході - це не лише заголовки про ракети й політичні заяви. Це, в першу чергу, нафта, танкери, біржі. А значить - ціни на заправках, курс валют і чеки в супермаркетах. Україна, навіть воюючи вже четвертий рік, від цих процесів нікуди не сховається.
І питання не в тому, чи вплине. Питання - наскільки сильно.
Нафта і паніка: що швидше росте - ціна чи страх
Близький Схід для багатьох українців - щось далеке. Але економіка давно стала глобальною. Якщо в регіоні, де зосереджена значна частина світового видобутку нафти, починається ескалація - ринки реагують миттєво. Іноді навіть швидше, ніж потрібно.
Уже 2 березня українські АЗС підняли ціни приблизно на гривню за літр. І це лише перша хвиля. Експерти говорять про можливе зростання на 5–15%. Хоча тут важливо розуміти: часто дорожчає не сама нафта, а очікування її дефіциту.
Ключовий ризик - Ормузька протока. Через неї проходить близько 20% світових поставок нафти. Якщо її перекриють надовго - ціни можуть рвонути вгору. Якщо ні - все обмежиться нервовими коливаннями.
Аналітик Олексій Кущ зауважує: сценарії повної блокади чи масштабної війни - поки що гіпотетичні. Про них варто говорити, якщо конфлікт затягнеться на місяці.
Сергій Куюн, директор консалтингової групи А95, узагалі називає більшість прогнозів хайпом.
І додає важливий нюанс: високі ціни на пальне невигідні США. Дональд Трамп ішов на вибори з обіцянкою знизити вартість бензину. І вона дійсно знизилася.
Але український ринок має свою специфіку. У нас для підвищення цін достатньо навіть тривожних новин. Тож плюс 1–2 гривні за літр виглядають цілком реалістично. Паніка, як відомо, продається швидко.
Інфляція підтягнеться слідом
Пальне - це основа логістики. А логістика - це все: від хліба до побутової техніки. Якщо дорожчає дизель, дорожчає доставка. Якщо дорожчає доставка - бізнес перекладає витрати на споживача.
Найчутливіші категорії, які можуть відреагувати першими:
- хліб і крупи;
- молочна продукція;
- овочі;
- імпортні товари.
Навіть якщо зростання буде невеликим, 1–2% додаткової інфляції - це вже відчутно. Особливо на фоні й так високих цін.
З іншого боку, для аграрного сектору ситуація не така однозначна. Так, пальне і добрива можуть подорожчати. Але нестабільність на світових ринках часто штовхає вгору ціни на зерно й олійні культури. А це вже плюс для українських експортерів.
Тобто короткостроково - витрати. У середньостроковій перспективі - можливі додаткові доходи. Все залежить від тривалості кризи.
Долар як "тиха гавань"
Уже 2 березня євро просів проти долара на 0,8%. Польський злотий - теж на 0,8%. Фунт стерлінгів - майже на 1%. Гривня зранку втратила позиції до долара, але втрималася щодо євро.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює: для України це означає посилення тиску на курс. Паливо - критичний імпорт. Якщо нафта дорожчає, валютні витрати зростають.
Найближчими тижнями долар може коливатися в межах 43,5–43,8 гривні. За кілька місяців - 43,8–44,8. А до осені не виключений рух до 45 гривень.
Це не обвал. Це повільне послаблення.
Україна між двома війнами
Фактично, ми отримуємо ще один зовнішній удар у період власної війни. Економіка працює в режимі постійної напруги: залежність від імпортного пального, від міжнародної допомоги, від зовнішніх ринків.
Кожна нова глобальна криза накладається на внутрішні проблеми. І ефект накопичується.
Втім, останні роки показали: українська економіка навчилася адаптуватися. Не без втрат, не без болю, але навчилася. І це, мабуть, головне.