Великдень в Україні - це більше, ніж просто дата в календарі. Це одне з головних християнських свят, яке чекають майже в кожній родині. Підготовка починається заздалегідь: хтось пече паски, хтось фарбує яйця, а хтось просто наводить лад у домі.
І водночас це свято з дуже багатим "багажем" традицій. Частина з них - церковні, інша - значно старіша, ще з тих часів, коли про християнство на наших землях навіть не йшлося.
Що залишилось від давніх часів
Після хрещення Русі старі звичаї нікуди не зникли. Вони, швидше, змінили форму і стали частиною нових свят. Великдень тут не виняток.
Наприклад, саме свято припадає на період, коли ще здавна відзначали прихід весни та оновлення природи. І, якщо подумати, багато великодніх символів крутяться навколо тієї ж ідеї - життя, світла, тепла.
- Паска колись була не зовсім "церковною" стравою. Її випікали як своєрідний дар сонцю. З роками форма трохи змінилася, але круглий вигляд залишився.
- Писанки теж мають глибше коріння. Найдавніші знахідки датують ще IX століттям. Яйце тоді сприймали як символ життя і сонця. І, якщо згадати, багато орнаментів на писанках - саме "сонячні".
- Веснянки та гаївки. Сьогодні в них уже можна почути згадки про Воскресіння, але раніше це були пісні про весну, врожай, новий цикл життя.
Тобто, виходить цікава суміш. Старе і нове разом.
Кошик і його сенс
Освячення великоднього кошика - ще одна традиція, яка має глибше коріння, ніж здається.
Раніше люди теж приносили "підношення", тільки не до церкви, а як жертву богам. І навіть набір продуктів майже не змінився:
- хліб;
- м’ясо;
- молочні продукти;
- хрін.
Усе це було частиною щоденного життя, тому й символізувало достаток.
Обливаний понеділок
Те, що зараз виглядає як весела забава, колись мало інший сенс. Обливання водою було ритуалом очищення.
Хлопці обливали дівчат - не просто так, а з побажаннями здоров’я і краси. Вода тут виступала як символ оновлення. І, до речі, ця традиція досі тримається, хоча вже більше як розвага.
Перша великодня трапеза
Після сорока днів посту святковий стіл мав особливе значення. Це був момент, якого чекали.
Господар приносив освячений кошик додому і ще з порогу звучало:
"Христос Воскрес!
"У відповідь - "Воістину Воскрес!"
Сніданок починався з молитви. І порядок був важливий:
- спочатку паска;
- потім крашанка;
- і вже після цього - інші страви.
Те, від чого утримувались весь піст.
Святкування, до речі, не обмежувалось одним днем. Попереду був цілий тиждень - так звана Світла седмиця.
У що вірили на Великдень
З Великоднем пов’язано багато цікавих вірувань. Частина з них сьогодні виглядає як народні прикмети, але раніше до них ставились серйозно.
- Вважалося, що саме в цей день можна побачити щось незвичайне. Але тільки дітям це під силу.
- У церкві дозволяли дзвонити у дзвони всім охочим. І водночас просити у Бога про найважливіше.
- Люди вставали дуже рано, щоб "не проспати" щастя.
Були й більш побутові речі:
- дівчата вмивалися водою з червоної крашанки, щоб мати гарний колір обличчя;
- намагалися бути в гарному настрої, бо вірили: як зустрінеш цей день - таким і рік буде.
Чого не варто було робити
Окремо - про заборони. Вони теж були, і доволі суворі.
- Не працювали по дому. Взагалі. Вважалося, що це може принести клопоти.
- Освячену їжу не викидали. Якщо залишалося - ділилися з іншими або використовували в господарстві.
- Подружжя не цілувалося на людях після привітання. Казали, це до розлуки.
- Не чіпали тварин. Навіть дрібних. Бо вірили, що вони теж "радіють" святу.
Такі речі зараз можуть здаватися дивними, але колись це було нормою.
Як святкують у інших країнах
До речі, в інших країнах теж є свої цікаві звичаї.
- У Болгарії на Великдень розбивають глиняні горщики, наповнені побажаннями. Їх кидають з висоти - такий собі символ перемоги над злом. А уламки забирають як талісман.
- У Фінляндії висаджують траву або жито в горщиках. Якщо до свята з’являються паростки - весна вже тут.
- У Швеції символом Великодня вважається не яйце, а курча. Цікава деталь, якщо згадати всі ці розмови про "що було першим".
І майже кожна країна має свою великодню випічку. Вона відрізняється і виглядом, і смаком, але сенс схожий — святковий, родинний.