В Україні зараз цікава ситуація з дитячими садками. Там, де ще кілька років тому батьки стояли в чергах і шукали будь-яке вільне місце, тепер часто є вільні групи. Подекуди садочки навіть працюють не на повну потужність.
Але, як це зазвичай буває, картина не однакова по країні.
Про це розповіла заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова в ефірі телемарафону.
Де черги зникли, а де залишились
Якщо подивитися загалом, то в більшості громад черг уже майже немає. І це трохи несподівано, бо ще не так давно ситуація була протилежною.
Але є винятки:
- великі міста-мільйонники;
- передмістя Києва;
- окремі райони Києва та Одеси.
Тобто там, де населення щільніше, місця в садках все ще розлітаються швидко, як гарячі пиріжки.
І ще один важливий момент - прифронтові території. Там ситуація зовсім інша.
Чому садочки стоять напівпорожні
Причина, якщо дивитися ширше, доволі очевидна, хоча й неприємна - демографія. Дітей стало менше, і це вже відчувається навіть у великих містах.
Тому виходить дивна картина: будівлі ті самі, вихователі є, а дітей менше. Місцями навіть відчуття, ніби система трохи "провисає".
Новий фокус: діти від 1 року
З огляду на ситуацію, у МОН вирішили трохи змінити підхід. Тепер акцент роблять на тому, щоб садочки активніше приймали дітей раннього віку.
Ідея проста: якщо вже є вільні місця, то чому б не використовувати їх для найменших.
Якщо місць немає: альтернатива для батьків
Але що робити, якщо у вашому місті все ж черга нікуди не зникла? Тут є фінансовий варіант підтримки.
Йдеться про програму "єЯсла". Вона дозволяє отримувати близько 8 тисяч гривень щомісяця. Ці гроші можна витратити на:
- няню;
- приватний дитячий садок.
Фактично це спроба дати батькам вибір, а не змушувати чекати місця в комунальному садочку.
Додаткові можливості на місцях
До речі, є ще один нюанс. Громади зараз отримали більше свободи у цьому питанні.
Вони можуть самі запускати місцеві програми підтримки для батьків. Як це виглядатиме - залежить уже від конкретного міста чи села. Десь це може бути компенсація, десь пільги, а десь взагалі власні ініціативи.
І тут уже, як кажуть, усе впирається в можливості місцевого бюджету.