Зливана каша, яку традиційно готують у селищі Карнаухівка Кам’янської громади, внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Карнаухівку пов’язують із 1738 роком і козаком Семеном Карнаухом. Саме з історією поселення джерело пов’язує традицію приготування каші, яку робили не як звичайну домашню страву, а як спільну подію для громади.
Назва походить від слів «зливати» або «зносити». Після завершення польових робіт чи під час великих свят люди приносили те, що мали вдома: крупу, сало, картоплю, яйця, овочі. Усе це зсипали у великий казан і готували для спільної трапези.
Сенс традиції не лише в рецепті. Каша символізувала рівність і взаємодопомогу: кожен робив внесок у спільну страву незалежно від достатку.
Директорка Музею історії міста Кам’янське Наталія Буланова називає карнаухівську кашу ритуалом, який об’єднував людей. За її словами, традиція спільного приготування та споживання їжі просто неба має коріння в козацькій культурі краю.
Автентичну кашу готують на відкритому вогні, у великих казанах об’ємом від 40 до 100 літрів. Процес може тривати близько 4–5 годин. До базових інгредієнтів відносять пшоно або рис, іноді суміш круп, картоплю, сало та м’ясо, домашнє вершкове масло, яйця, сіль, перець і свіжу зелень.
До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини традицію внесли у 2022 році наказом Міністерства культури та інформаційної політики №285. Ідеться не тільки про саму рецептуру, а й про обрядовий процес приготування.
Староста Карнаухівського старостинського округу Тетяна Рєзнікова наголошує, що цю кашу й нині варять громадою на День селища та інші важливі свята. Завдяки офіційному статусу традицію мають зберігати й популяризувати як частину української культурної спадщини.