Родичі не вірять у результати ДНК: як перевірити ще раз і де це зробити

Анкету про зниклу людину може подати будь-хто — і не лише рідні. Це можуть бути друзі, сусіди, колеги чи навіть просто знайомі, які щось знають або пригадали. І що важливо — подавати її можна багато разів. Жодних обмежень.

Про це публічно розповів Артур Добросердов, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

За його словами, заповнити анкету можна онлайн — через сервіс МВС. Там є спеціальний розділ, де це робиться просто і швидко. Наприклад, якщо ви щось згадали через місяць — не зволікайте, краще ще раз надішліть анкету з новими даними. Це може стати ключем у пошуках.

Зниклий безвісти — це не крапка, а старт для пошуків

Добросердов підкреслив: статус зниклого безвісти — це офіційна гарантія, що держава буде цю людину шукати. І робитиме це доти, поки або її не знайдуть живою, або слідчі не встановлять, що вона загинула.

Навіть якщо суд офіційно визнає людину померлою — це ще не означає, що пошуки припиняються. Закон передбачає продовження розшуку доти, поки не буде встановлено правду. Без формальностей — факти мають говорити самі за себе.

Більше 70 тисяч зниклих: правда може стати відома лише після війни

За даними на зараз, кількість зниклих безвісти українців перевищує 70 тисяч. І, як зазначає Добросердов, треба бути чесними із собою — дуже багато з того, що сталося з цими людьми, стане відомо не сьогодні і не завтра. А, найімовірніше, лише після завершення активної фази бойових дій.

Причина проста — потрібен доступ до територій, де точилися бої, до сірих зон, і, звісно, до окупованих частин. І ще одне: поки Росія не надасть відомостей про всіх, хто перебуває в полоні чи в заручниках, багато імен залишатимуться без відповідей.

Обмін даними — і в Україні, і з міжнародними реєстрами

Реєстр зниклих не працює у вакуумі. Він взаємодіє з міжнародними структурами, зокрема — з Реєстром збитків, завданих РФ. Там також збирають дані від родин, і вже автоматично обробили понад 20 тисяч звернень.

Це ще один доказ, що зниклі не залишаються лише в пам’яті родичів. Їхні історії — частина великого пазлу, який поступово складається.

Молекулярна ідентифікація: ДНК-тестів більше, ніж здається

Ще один важливий момент. Щоб ідентифікувати зниклих, в Україні працює аж 27 лабораторій при МВС, які проводять молекулярно-генетичні експертизи. Це дуже потужна система. Ще чотири працюють у структурі МОЗ, і дві готуються до запуску.

Тобто ДНК-експертиза у нас — не виняток, а норма. І це дає шанси на точність, навіть якщо тіло не вдалося впізнати одразу.

Коли родини не вірять результатам ідентифікації — що далі

Бувають ситуації, коли людину вже ідентифікували як загиблого, але рідні не приймають цього — через сумніви або просто внутрішній спротив. У таких випадках, як пояснив Добросердов, можна зробити ще одну експертизу — навіть у незалежній лабораторії, в тому числі міжнародній.

Такі звернення не блокуються. Навпаки — є співпраця з міжнародною комісією з питань зниклих безвісти, яка має власну лабораторію. Всі результати, які надходили звідти, до речі, повністю збігались з українськими. Жодної розбіжності.