Як Україні повернути в економіку мільйони людей: Мінсоцполітики має план

Україні під силу повернути на робочі місця понад 3 мільйони громадян — і Міністерство соцполітики вже має чіткий план. Навіть зараз чимало людей, які отримують допомогу від держави, можуть знову стати повноправними учасниками економічного життя країни.

Віце-міністрка Дарина Марчак пояснює: значна частина тих, хто користується соцвиплатами, — свідчення того, що ринок праці має проблеми. Вона вважає, що можна залучити до праці від 3 до 3,5 мільйона українців — це і люди з інвалідністю, і переселенці, і жінки, які доглядають за рідними, і громадяни віком 55+. Але щоб це стало реальністю, потрібна система, яка допоможе їм не відчайдуватися, а лишатися на зв’язку з економікою.

Недосконалий ринок — більше роботи для Мінсоцполітики

Марчак каже, що для неї як представниці Мінсоцполітики велика кількість таких "бенефіціарів" — це не вина людей, а недосконалість ринку праці. Вона сподівається, що у майбутньому таких соцвиплат потрібно буде значно менше — отже, ринок праці стане збалансованішим та інклюзивнішим.

Одна з найбільш відокремлених груп — люди з інвалідністю, зокрема ветерани. Зараз працює лише 16 % із них, хоч за світовими стандартами цей показник має бути щонайменше 50 %. Деякі країни досягають 60–70 %. До речі, багато людей з інвалідністю — навіть третьої групи — реліктово спроможні працювати, особливо якщо їм створити відповідні умови.

Хто ще поза ринком

• Понад 900 000 переселенців працездатного віку не має роботи. Це дані з реєстру застрахованих осіб — і йдеться про тих, хто не отримує ні пенсію, ні статус інваліда.
• Також лише 27 % українців віком від 55 до 65 років працевлаштовані, хоча значна частина з них може і хоче працювати.
• А ще є жінки, які доглядають за дітьми або рідними з інвалідністю — вони теж потребують підтримки.

Загалом, такі групи складають ті самі 3–3,5 мільйона людей, яких можна поступово ввести в активне економічне життя.

Де є гальма

Перешкоди — не завжди фізичні. Часто це — установчий підхід:

• жорсткий графік 9–18 години, хоча деякі могли б працювати дистанційно або неповний день;
• обмеження щодо віку, статі чи умов праці, навіть у "прогресивних" компаніях.

Марчак підкреслює: треба не на папері, а реально оновлювати HR-політику, робити її дружньою до людей.

Який вихід пропонують

Головне — синхронізувати всі державні служби — від соцслужб до органів охорони здоров’я, ветеранських відомств, органів зайнятості. Мета — не перескакувати від одного відомства до іншого, а отримати комплексну допомогу:

• електронний кейс‑менеджмент, де держава сама бачить людину, її потреби та дає потрібні інструменти;
• система вже готова для людей з інвалідністю, і з 1 липня 2026 року вона почне працювати офіційно;
• паралельно запускають аналог для переселенців, щоб людина не бігала по різних інстанціях — вони самі зможуть бачити, куди потрапила, і що їй потрібно зробити.

Це більше, ніж статистика — це можливість повернути праці тих, хто відійшов, і відновити довіру до держави як до партнера. Стратегія вже сформована, залишилось тільки втілити — і дати шанс кожному, хто хоче працювати.