Кінець епохи паперових паспортів із дубляжем: які зміни чекають на українців

Документи, які завжди в кишені чи сумці, — це не просто аркуш із фото. Для багатьох паспорт — символ, що людина належить до країни, мови й спільноти. І тепер цей символ стане ще чистішим у мовному сенсі.

В Україні знову заговорили про паспорт-книжечку. Цей документ, який давно поступився місцем ID-картці, не здається без бою — точніше, його роль ще не до кінця завершена. Але тепер хочуть довести до логічного фіналу мовне питання.

Мовні зміни та їхня історія

Є проєкт постанови під номером 13369. Якщо його приймуть, то всі нові паперові паспорти, які іноді ще оформлюють через суд, матимуть записи виключно українською мовою. Раніше, якщо хтось не помітив, деякі сторінки дублювалися російською чи іншими мовами. Тепер ця опція зникне, як кажуть, без вороття.

До речі, цікаво згадати: повноцінний перехід на ID-документи відбувся ще у 2016-му. Тоді ж відправили на спокій і друкарські станки, які випускали книжечки. Останній паперовий тираж закінчився у 2014 році, а після цього навіть техніку для друку просто утилізували. Та життя хитріше за плани — подекуди громадяни через виняткові ситуації йдуть до суду і просять оформити саме книжечку. Така можливість ще лишається.

Чинність старих документів та логіка змін

Нововведення не торкнеться старих документів. Якщо у когось досі вдома лежить паспорт із дублюванням сторінок російською чи ще якоюсь мовою — нічого страшного. Він лишається чинним, як і раніше. Міняти його ніхто не змусить без поважної причини: втратили чи зіпсували — тоді так, тоді вже дадуть новий, і вже без другої мови.

Цікаво, що йдеться лише про книжечки. ID-картки й так із самого старту оформлюють тільки державною. Там іноземних варіантів не передбачалося. Так що зміни — це радше логічна крапка для старої форми паспорта, який колись масово видавався ще з радянських часів.

Ностальгія, винятки та майбутнє паспортної системи

З іншого боку, у темі паспортів є ще багато кутів. Деякі люди роками тримають старий документ, бо він для них — символ молодості чи важливих моментів. Дехто не хоче міняти через ностальгію або релігійні погляди. А ще бувають випадки, коли ID-картка не підходить через особливості документів іншої країни, і тоді суд дає дозвіл на звичну книжечку. Такі випадки трапляються рідко, але трапляються.

Водночас Мін'юст і МВС не раз пояснювали: з часом Україна все одно прийде до повного переходу. Паперові сторінки лишаться лише у спогадах і архівах. Адже ID-картка — це не просто пластик із фото, а й електронний ключ, цифровий підпис, доступ до багатьох держпослуг. Та й загубити таку складніше.

А ви знали, що у деяких країнах дублювання у паспортах узагалі не практикується? Наприклад, у більшості країн Європи внутрішній паспорт — це теж ID або реєстраційна картка, і все оформлено державною мовою. Тож українська практика — це не виняток, а швидше повернення до міжнародного стандарту. Паспорт — це завжди більше, ніж просто сторінки чи пластик. І кожне слово в ньому теж має значення. Тому державна мова — це не дрібниця, а чіткий знак, що ми стоїмо на своєму.