Санкції-2025: чому найжорсткіший пакет США проти росії затримується

У Сполучених Штатах розробляють новий масштабний санкційний документ проти Росії — і він може виявитися найжорсткішим за всі роки повномасштабної агресії. Автором виступає сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який, не зважаючи на відпустковий сезон, просуває ідею так званого "тотального економічного тиску" на Кремль. Однак процес затягується — і тут усе впирається в політичну логіку передвиборчого періоду: проєкт ще мають узгодити з Білим домом і командою Дональда Трампа.

"Sanctioning Russia Act of 2025": що це за документ

Офіційно документ має назву "Sanctioning Russia Act of 2025", але за змістом це не просто чергова санкційна рамка — це комплексна спроба паралізувати ключові інструменти російської економіки. Хоча попередньо планували винести документ на голосування в Сенаті вже 9 липня, лідер республіканців Джон Тун повідомив про перенесення розгляду. Найімовірніше, голосування відбудеться вже ближче до серпня. Якщо ж сторони не дійдуть згоди — законопроєкт відкладуть до вересня.

Цікаво, що підтримка у Конгресі — величезна: 85 сенаторів уже "за". Але навіть така більшість не гарантує швидкого ухвалення, бо ключові правки ще вносяться — з урахуванням побажань Білого дому та особисто Трампа. Сам Грем на цей момент перебуває в Римі — він бере участь у Конференції з питань відновлення України й паралельно проводить перемовини в рамках зустрічі "коаліції рішучих".

Що саме закладено в законопроєкті

Проєкт Грема-Блюменталя включає одразу кілька жорстких заходів, яких раніше не застосовували навіть у перші роки повномасштабної агресії:

• повне блокування активів для російських чиновників, генералів та бізнесменів, які прямо чи опосередковано підтримують війну;
• санкції проти основних банків країни-агресора — включно з Центробанком, Сбербанком і Газпромбанком;
• заборона на будь-які експортні операції з російською енергетикою та повне припинення інвестування в цей сектор;
• вторинні санкції для іноземних компаній, які співпрацюють із Росією у видобутку нафти, газу чи урану;
• 500% мита (!) на всю продукцію, що має російське походження;
• ще одні — вторинні — 500% мита на імпорт із країн, які не припинили торгівлю з РФ у сфері енергетики.

Є і певна гнучкість: закон дозволяє президентові США — тобто Трампу — відтерміновувати дію мит на пів року. А потім, за погодженням із Конгресом, ще на 180 днів. Таке "вікно" зробили навмисне — на вимогу Білого дому.

Чому все гальмується

Трамп хоче залишити за президентом контроль над зовнішньою політикою. Саме тому в останній версії закону передбачено, що санкції запускаються тільки після того, як глава держави визнає, що Росія:

• не хоче миру;
• порушує домовленості;
• йде на нову агресію проти України;
• або втручається у внутрішню політику Києва.

Тут важливо зазначити: деякі положення вже змінили — особливо ті, які могли зачепити інтереси європейських партнерів, таких як Німеччина чи Угорщина. Наприклад, з'явилися винятки, що дозволяють уникнути мита, якщо це відповідає нацбезпеці США.

Reuters повідомляє, що документ також скоригували в частині, яка могла б заважати гуманітарній допомозі чи роботі розвідки. Ці правки стали можливими після компромісів між Сенатом і адміністрацією Трампа.

Що буде далі

Попри те що більшість сенаторів уже "за", законопроєкт досі "завис у повітрі". І доля документа зараз повністю залежить від того, наскільки його підлаштують під Трампа та його політичну стратегію. Сенатори Грем і Блюменталь досі шукають формулювання, які задовольнять усіх — і Конгрес, і Білий дім. Якщо не встигнуть до серпня — доведеться чекати осені.

Цей законопроєкт може стати не просто санкцією — а знаком, що Захід готовий грати жорстко. Але для цього потрібна єдність не на словах, а в реальних голосах. І саме цього зараз бракує найбільше.