19-й пакет санкцій проти росії: ЄС готує "найжорсткіші" обмеження для тиску на кремль

Європейський Союз готується до чергової хвилі тиску на Росію. Цього разу йдеться не просто про формальне продовження старих заборон — 19-й пакет санкцій, який ініціює Україна, може стати найжорсткішим з початку повномасштабної війни. І саме це формулювання — "найжорсткіший" — зараз викликає неабиякий інтерес у дипломатичних колах. Схоже, вдарити планують туди, де ще боляче: по гаманцях, енергетичних зв'язках і навіть сірих схемах постачання товарів, які Росія досі використовує без особливих перешкод.

Поки частина країн ЄС лише погоджує формулювання і погоджує терміни, в Києві вже розуміють напрям. За словами Ігоря Жовкви, заступника голови Офісу президента, головна увага — на фінансові структури, які досі залишалися в тіні. Йдеться не лише про російські банки, а й про ті, що допомагали обходити санкції — китайські, арабські, іноді навіть європейські. Умовно кажучи, якщо десь у Малайзії існує банк, що без зайвих питань переводить нафтові платежі — він теж потрапить під приціл.

Енергетика під лупою: зниження цінової стелі на нафту

Одним із головних пунктів стане обмеження цін на нафту. Пропозиція — знизити стелю вартості російської нафти до 47,6 долара за барель. Для порівняння, сьогодні середня ціна — близько 60 доларів. Якщо новий поріг таки затвердять, Кремль може втратити мільярди доларів експортних надходжень.

Цікаво, що цей механізм ціноутворення запровадили ще у 2022-му. Але тоді межа була вища — 60 доларів. І хоча Росія навчилась маневрувати й знаходити покупців в Азії, все одно частина експорту йшла "в обхід", із знижками. Зниження порогу ще більше зменшить прибуток, особливо враховуючи, що більшість бюджетних витрат Росії — це армія та репресивний апарат.

Товари подвійного призначення та обхідні шляхи

Окремо в пакеті планують обмежити експорт товарів подвійного призначення — тобто тих, які можна використовувати як у цивільних, так і у військових цілях. Наприклад, мікрочіпи, які вбудовують в ракетні системи, чи дрони, які продаються як "для сільського господарства", а потім опиняються на фронті.

Це тонка тема. Бо частина таких товарів досі йде через треті країни: ОАЕ, Сербію, Казахстан, Вірменію. Формально — все легально, не напряму ж у Росію. Але в реальності кінцевим споживачем стає військова промисловість РФ. Тому санкційники ЄС зараз особливо уважно аналізують ці канали.

Історія з трубами теж не закрита. У попередньому, 18-му пакеті, зачепили питання газових потоків. Йдеться про добре відомі "Північний потік-1" і "Північний потік-2" — символи старої енергетичної залежності Європи від Росії. Тоді санкції стосувалися обслуговування і транзакцій. Нинішній підхід — ширший: хочуть ще більше скоротити можливості для відновлення будь-якого технічного функціонування цих труб. Хай навіть у майбутньому.

Хто гальмує процес і нові підходи

Жовква вже згадував: є країни, які не надто охоче підтримують жорсткий варіант пакета. Причини різні. У когось бізнес-зв'язки, хтось боїться дестабілізації енергоринку. А хтось — просто обережний. Але Україна, як каже посадовець, стоїть на своєму: тиск має бути без пауз і без винятків. Інакше — все, що вже запроваджено, втрачає сенс.

Трохи ширше — а як щодо нових підходів? Цікаво, що зараз обговорюється ідея не лише каральних санкцій, а й "превентивних" — таких, які перешкоджають навіть можливості співпраці з РФ. Наприклад, автоматична перевірка логістичних ланцюжків компаній, що торгують із третіми країнами. Чи навіть обмеження доступу до ринків ЄС для бізнесів, які помічені у допомозі Кремлю.

Також серед пропозицій — створення спільної європейської бази даних для контролю поставок критичних товарів. Це було б суттєве посилення, бо зараз дані з різних країн не завжди співпадають.

Ще один важливий момент. У деяких експертних колах обговорюють ідею "вторинних санкцій" — тобто покарань не лише для Росії, а й для тих, хто допомагає їй обходити обмеження. Це складне рішення, бо воно може торкнутись і партнерів ЄС. Але для України це питання принципове: якщо обхід стає нормою, то навіщо взагалі санкції?

Нова хвиля санкцій — не просто список заборон. Це — маркер політичної волі. І водночас лакмусовий папірець для єдності ЄС. Бо як би гучно не звучали обіцянки, реальність вимірюється діями. І тут важливо, щоб союзники не зупинялись на півдорозі. В умовах війни кожен день зволікання має ціну — іноді людське життя, іноді стратегічну поразку. А з цим уже не посперечаєшся.