Демографічна пастка: чому складно повернути тих, хто осів у ФРН

Від початку повномасштабної війни за кордоном залишилося понад 5 мільйонів наших людей. Багато хто з них уже добре обжився на новому місці: знайшли роботу, вивчили мову, діти пішли у місцеві школи. І ось тут з’являється велике питання — чи захочуть вони повертатися, і як це вплине на майбутнє України?

Деякі дані Організації економічного співробітництва та розвитку свідчать про таке: українці у багатьох країнах працюють активніше, ніж інші біженці. Подекуди рівень працевлаштування у два рази вищий. Цікаво, правда? Особливо добре справи у Польщі — тут і мова подібна, і коріння міграційне давнє. Тимчасовий захист одразу відкрив двері до місцевого ринку праці. Та якщо глянути на інші країни — там усе інакше. Наприклад, у Норвегії чи ще далі на північ — мовний бар’єр і культурна віддаленість сповільнюють цей процес.

Прогнози щодо повернення та демографічні виклики

Фахівці вже озвучують цифри: ймовірно, від 1,7 до 2,7 мільйона українців можуть так і не повернутися додому. Елла Лібанова, яка керує Інститутом демографії, каже, що найбільше складнощів буде з поверненням тих, хто влаштувався у Німеччині. А от зі Східної Європи, скоріш за все, повернеться більше людей.

Економічні втрати від масової міграції

Ще одна деталь: не всі задумуються, що така масова міграція — це мінус для економіки. Якщо частина громадян залишиться за кордоном, то наша економіка щороку може втрачати від 5,1% до майже 8% ВВП. Аналітики Центру економічної стратегії посилаються на цифри, озвучені Financial Times.

І поки хтось рахує відсотки, хтось інший планує, чи купувати квиток додому, чи вже ставити коріння на чужій землі.

Сьогодні кожне рішення окремої людини перетворюється на частину великої демографічної картини, яка вплине на Україну на роки вперед. Від здатності держави створити привабливі умови для повернення громадян залежить не лише економічне відновлення, а й майбутнє нашої нації.