Прописка дитини в Україні: чому батьки мають вкластися в 91 день

В Україні існують речі, які не терплять відкладання. І реєстрація новонародженої дитини — одна з них. Це не бюрократична формальність, а обов’язок, визначений законом. Якщо вкластися в 91 день після народження — усе добре. Якщо ні — починаються проблеми.

Це, по суті, ключ до життя дитини в системі: медицина, садочок, школа, державні виплати, документи — все базується на офіційно визначеному місці проживання. Без прописки навіть елементарна довідка чи прийом у педіатра можуть стати квестом.

Терміни та способи реєстрації

Перші три місяці після народження — це своєрідне вікно можливостей. У цей період реєстрацію дитини можна оформити максимально швидко і навіть безкоштовно — через сервіс "єМалятко". Після 91 дня — доведеться йти в ЦНАП або оформлювати все через "Дію", що складніше і не завжди зручно.

Наслідки несвоєчасної реєстрації

Крім втрати доступу до "єМалятка", батьки залишаються без права на допомогу при народженні. Також дитина не зможе отримати медичне обслуговування через декларацію з лікарем, а пізніше — можуть бути труднощі з подачею документів до школи чи дитсадка. Окремо — питання ІПН і закордонного паспорта. Без прописки і там усе стопориться.

Як це працює в різному віці

Залежно від віку дитини змінюється і процедура:

• До 10 років — рішення приймають батьки, дитину не питають.
• Від 10 до 14 — думку дитини враховують, але вирішальне слово — за дорослими.
• Від 14 до 18 — вже підліток може вирішити, де хоче жити, але лише за письмовою згодою батьків.

Коли між батьками є спір, включається суд. Там розглядають, хто має кращі умови, стабільніший дохід, яка думка самої дитини, і в кого більше реальної участі у вихованні.

Необхідні документи та вартість послуги

Документи, які потрібні, щоб усе пройшло без затримок: Для дітей до 14 років (ЦНАП):

• заява;
• свідоцтво про народження;
• ІПН (за наявності);
• паспорти обох батьків;
• квитанція про сплату адмінзбору.

Для дітей 14–18 років:

• паспорт дитини;
• ІПН (якщо є);
• свідоцтво про народження;
• паспорти батьків;
• заява;
• підтвердження оплати.

Якщо через "Дію":

• електронні кабінети батьків;
• КЕП;
• скани чи фото документів у цифровому форматі.

Скільки це коштує та скільки часу займає: Якщо все подати вчасно (до 30 днів з моменту зняття з попереднього місця), то платиш 45,42 грн. Якщо прострочити — 75,70 грн. Але якщо це стосується сиріт чи дітей, що живуть у прийомних сім’ях або ДБСТ — платити не треба. Обробка заяви — один робочий день, якщо документи повні.

Підстави для відмови у реєстрації

Є кілька ситуацій, коли прописати дитину не вийде:

• чогось не вистачає з документів;
• немає згоди одного з батьків чи власника житла;
• реєстрація — на окупованій території;
• дитина вже зареєстрована в іншому місці, і її ще не зняли з обліку;
• йде спір між батьками;
• немає законних підстав проживати за вказаною адресою.

Якщо впевнені, що все зроблено правильно, але отримали відмову — подають скаргу до адмінсуду.

Прописка дитини — не про штампи в системі. Це про доступ до життя в країні: лікування, освіта, документи. Усе починається саме з реєстрації місця проживання. І якщо її вчасно не зробити — можна опинитись у ситуації, де доведеться не просто надолужувати, а боротися за елементарне.