
Житло для переселенців: в Україні стартувала масштабна інвентаризація будівель для ВПО

В Україні досі сотні тисяч людей залишаються без постійного житла. Війна змусила їх покинути свої будинки, міста й усе, що вони роками називали домом. І хоча держава шукає рішення, житлове питання переселенців усе ще болюче. Зараз запущено масштабну інвентаризацію — спробу нарешті знайти ті квадратні метри, де можна буде жити, а не просто виживати.
Куди селити переселенців: по всій країні шукають придатне для життя майно
У різних регіонах України почалася активна робота з пошуку будівель, які можна пристосувати для проживання людей, що втратили дім через війну. Ініціативу рухає громадське об’єднання "ВПО України" — їхні представники входять до складу спеціальних комісій, які проводять інвентаризацію об’єктів.
На сьогодні такі комісії вже діють у Харківській та Тернопільській областях, а також у містах Кам’янське та Обухів. До цього переліку от-от додасться Івано-Франківськ.
Ця масштабна ініціатива — не випадковість. Всеукраїнське обстеження — це частина закону, який запропонували співзасновники ГО "ВПО України" в межах роботи парламентської комісії із захисту прав внутрішньо переміщених осіб.
Але що саме шукають? Які об’єкти можуть перетворитися на житло
Комісії працюють не лише з очевидними варіантами, як от гуртожитки. Список набагато ширший:
- пусті будівлі санаторіїв,
- незавершені багатоповерхівки,
- колишні офісні чи адміністративні будівлі,
- навіть вільні ділянки землі, які можна використати для тимчасового чи модульного житла.
Цікаво, що в деяких випадках йдеться навіть про закинуті школи, клуби чи дитсадки в сільській місцевості. Там, де населення виїхало або значно зменшилось, такі об’єкти стоять пусткою вже роками. Тепер вони можуть отримати нове життя — і дати дах над головою тим, кому він дуже потрібен.
А хто все це перевіряє
Ключову роль у цьому процесі відіграють волонтери. Вони не лише фізично оглядають об’єкти разом з комісіями, а й моніторять дотримання законодавства, яке стосується ВПО.
Це, до речі, важливо. Бо недостатньо просто знайти будівлю — потрібно ще з'ясувати, чи безпечно там буде жити. Чи не розвалиться вона від першого дощу. Чи є можливість підключити воду, тепло, електрику. Чи дозволяє призначення землі перетворити її на житлову. Бюрократії тут вистачає, але якщо не починати з обліку — нічого не зрушиться.
Що відбувається далі
Після інвентаризації місцева влада разом з профільними міністерствами має визначити: що можна відновити, що — реконструювати, а де, можливо, простіше буде збудувати щось з нуля.
Реальні приклади вже є. Наприклад, у кількох громадах Хмельниччини та Львівщини пусті гуртожитки перетворили на тимчасові центри розміщення з базовими умовами — кухня, санвузли, опалення. Це не ідеальне житло, але це вже не спортзал чи наметове містечко.
До речі, цікава деталь
Під час таких обстежень знаходять не тільки корисні будівлі, а й об’єкти, які роками перебували в "сірій зоні" — без власника або з юридичною плутаниною. Тепер у держави з’являється шанс навести лад у реєстрах і повернути контроль над майном, яке давно втрачено з поля зору.
Деякі активісти навіть кажуть, що ця інвентаризація — не лише про житло для переселенців. Вона дає поштовх до загального впорядкування того, що зникло за десятиліття безсистемного управління.
І ще один момент
Поки триває ця робота, волонтери сподіваються на участь самих громад. Адже іноді потрібна лише ініціатива на місці — хтось повідомляє про закинутий корпус, інші допомагають його очистити, ще хтось підтягує ресурси.
Це може виглядати як крапля в морі, але саме з таких крапель і формується новий підхід до житлової політики. Не як тимчасова латка, а як довгострокове рішення — і для ВПО, і для самих громад, які отримують нові можливості розвитку.
Житло — не розкіш. І для сотень тисяч українців воно сьогодні є питанням гідності, безпеки і елементарного виживання. Масштабна інвентаризація — це шанс дати реальний початок системним змінам. Бо якщо не зробити цього зараз, завтра може бути пізно — і для людей, і для країни.