Міносвіти оприлюднило вибір абітурієнтів: хто і куди хоче вступити

На тлі війни, нестабільності й повної перебудови економіки — українська молодь усе ще шукає своє майбутнє. І не просто шукає, а активно його будує, подаючи документи на вступ до вишів. Попри всі виклики, картина цьогорічної вступної кампанії вже окреслює цікаві тенденції. Деякі з них — доволі очікувані, інші — навпаки, стали приємною несподіванкою для освітнього середовища.

Цьогорічна вступна кампанія, схоже, знову підтвердила те, що ми давно знали: юридична освіта залишається в моді. Спеціальність "право" вкотре лідирує серед заяв. За нею, мов тіні, йдуть "менеджмент" і "філологія". Це підтвердив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький під час включення на національному телемарафоні.

Втім, він не оминув і важливе застереження: попри те, що ці напрями традиційно приваблюють найбільше охочих, на ринку праці ситуація не така вже й райдужна. Фахівців у цих сферах вже вистачає, а подекуди й з надлишком. І все ж, популярність цих напрямів лишається високою — можливо, через їхню медійну привабливість або уявлення про престиж.

Нові тренди: психологія, медицина та інженерія на підйомі

Та не все так однозначно. Поряд із "традиційною трійкою", цьогоріч почали вирізнятись спеціальності, які в попередні роки не так уже й блищали в рейтингах. Зокрема, зросла цікавість до:

• "психології",
• "медицини",
• "інженерії",
• "середньої освіти".

Здається, нинішні абітурієнти починають орієнтуватись не лише на моду, а й на потреби суспільства. І це, за словами Винницького, — дуже обнадійливо.

До речі, цікаво, що в деяких регіонах виші зауважують стрімке збільшення зацікавлення саме технічними спеціальностями — наприклад, кібербезпекою чи IT-інженерією. Це може свідчити про зрушення в мисленні молодого покоління: не лише престиж, а й перспективність має значення.

Конкурс та перспективи: Чого чекати абітурієнтам

З іншого боку, міністерство освіти не приховує: бюджетних місць на найпопулярніших спеціальностях небагато. Тож, щоби вчитись безкоштовно, потрібно мати справді високі результати. І конкуренція — чимала.

Наприклад, на "право" у деяких університетах конкурс може сягати більше ніж 20 осіб на одне місце. Уявіть тільки: десятки абітурієнтів з однаково високими балами змагаються за обмежену кількість квот. І в цьому сенсі технічні спеціальності іноді виявляються навіть доступнішими, хоч і складнішими в навчанні.

До речі, якщо зануритися в статистику минулих років, стає помітно, що філологія — особливо іноземна — лишається стабільним вибором для тих, хто бачить себе в перекладацькій справі або викладанні. І хоча ринок праці не завжди гарантує стабільність для гуманітаріїв, попит на них зберігається — особливо з урахуванням зростання ролі української мови в усіх сферах життя.

Цікаво знати

Інститут аналітики освіти повідомляє: за останні три роки майже на 40% зменшилася кількість вступників на аграрні спеціальності. А от технічні напрямки, зокрема машинобудування та енергетика, почали поступово відновлювати популярність — можливо, у зв’язку з актуальністю відновлення інфраструктури після руйнувань. Також спостерігається зростання інтересу до спеціальностей, пов’язаних з військовою справою, логістикою та екологією.

Цей рік показав: попри турбулентні часи, молодь в Україні не пасе задніх. Вибір майбутньої професії — це не просто галочка у формі для вступу. Це — стратегія, спроба вписати себе в контекст майбутньої країни. І хоча "право", "менеджмент" і "філологія" ще тримають позиції, поступово набирають сили й ті спеціальності, які дійсно можуть змінити країну зсередини.

Можливо, саме зараз закладається новий тренд: більше раціональності, менше сліпого слідування моді.